Воронець, -нця, м. 1) Вороной конь. Ой дайте мені коня воронця, коня воронця і гострого меча. 2) Напитокъ изъ водки съ медомъ. 3) Раст. а) Paeonia tenuifolia L. б) Spirala Filipendula L.
Джвя́кати, -каю, -єш, одн. в. джвя́кнути, -ну, -неш, гл. 1) Чавкать. 2) Ударить сильно. Я його як джвякнув!...
Дрочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Метаться изъ стороны въ сторону отъ укусовъ оводовъ (о скотѣ). 3) Сердиться, бѣситься, капризничать. Оханися ж, не дрочися, не басуй, Панаску! 3) Дразниться. Ти дрочишся з мене.
Загово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. заговори́ти, -рю́, -риш, гл. Заговорять всі вороги, що ся любим ми убогі. Настане суд, заговорять і Дніпро, і гори. 2) = замовляти.
Залиша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. залиши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Оставлять, оставить, покидать, покинуть. А тепер я чумачина, дак ти мене й залишила. Ніхто не залишить свого кохання. Дівчинонька мила перш мене любила, тепер залишила.
Пізнаватися, -наю́ся, -єшся, сов. в. пізна́тися, -на́юся, -єшся, гл.
1) Узнаваться, быть узнаннымъ.
2) Знакомиться, познакомиться. Як я звідтам повертався, послухайте, з ким пізнався.
Поворотень, -тня, м. Поворотъ съ дороги въ сторону.
Присолити Cм. присолювати.
Тартачина, -ни, м. = тартак. Ум. тартачи́нна.
Шанька, -ки, ж. 1) = шалька 2. 2) Котомка для съѣстныхъ припасовъ, которую даютъ мальчикамъ-пастухамъ. и мѣшокъ у рыболова.
