Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворітця

Ворітця, -тець мн. 1) Ум. отъ ворота. 2) Калитка. Зачиняй ворітечка й ворітця, а не пускай Василечка молодця. Рк. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІТЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІТЦЯ"
Батуринка, -ки, ж. Родъ верхней женской одежды (по батуринскому образцу). О. 1862. ѴІІІ. 33. Юпки батуринки з Чернігова перейшли у Конотіп. О. 1862. VIII. 34.
Запи́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. запита́тися, -та́юся, -єшся, гл. = запитувати. Запитайся, брате, яка моя доля. Чуб. V. 764.
Лойови́й, -а́, -е́ Сальный, сдѣланный изъ свѣчнаго сала. Лойова свічка. Лойове світло. Конст. у.
Натовкмачувати, -чую, -єш, сов. в. натовкмачити, -мачу, -чиш, гл. Набивать, набить, напихать. Натовкмаче було туди сухарів житних. О. 1861. XI. 27.
Обдарити Cм. обдаряти.
Обпоювати, -по́юю, -єш, сов. в. обпоїти, -пою, -їш, гл. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили, або обпоїли чим, вражі дочки. Мир. Пов. І. 163.
Орох, -ху, м. = горох. Драг. 363. ХС. III. 66. Напрягла ороху. Грин. II. 163.
Помолотити, -лочу, -тиш, гл. Помолотить, смолотить. Я ціпом помолотю. Чуб. V. 1144.
Рабівницький, -а, -е. Грабительскій.
Тріщ, -ща, м. = тирч. Вх. Лем. 475.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРІТЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.