Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворітний

Ворітний, -а, -е. Воротный. ворітний могорич. Обрядовое угощеніе, даваемое мѣстнымъ парнямъ за пропускъ въ ворота невѣсты поѣзда жениха. Мил. 122.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІТНИЙ"
Болотище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ было болото. Черк. у.
Ганчірина, -ни, ж. = ганчірка.
Крошня, -ні, ж. 1) Рыболовный сакъ. Вх. Зн. 29. Желех. 2) Верхъ, будка повозки. Вх. Зн. 29. Ум. кроше́нька.
Понавикати, -каємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ). Так уже діти в їх погано понавикали. Черниг. у.
Попадати 2, -да́ю, -єш, сов. в. попасти, -паду́, -деш, гл. Попадать, попасть, поймать, захватить.
Похукати, -каю, -єш, гл. Подуть (ртомъ). Чуб. II. 191.
Ройвиця, -ці, ж. = рійба.
Трудовий, -а, -е. 1) Трудолюбивый, трудящійся. Трудовий чоловік. Черк. у. 2) Пріобрѣтенный трудомъ, заработанный. Трудові гроші. Трудовий хліб.
Хлепіт, -поту, м. 1) Плескъ, всплески. 2) мн. хлепоти. = гряда 3. Вх. Пч. II. 25.
Чинч, -чу и пр = чинш и пр. Давала чинчу до двора ковбас десятків з три латину. Котл. Ен. IV. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРІТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.