Гри́вка, -ки, ж. 1) Ум. отъ Грива. 2) Одно полотнище плахти отъ таліи до косточекъ ногъ. А я тую плахту шануватиту, із припічка горшки вийматиму, гривками лавки стиратиму.
Зати́кати, -ка́ю, -єш, сов. в. заткну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Затыкать, заткнуть (отверстіе). Я такими дурнями верхи затикаю. Проїв дірку у бичка, з середини все виїв, а туди горобців напустив і соломою заткнув. 2) Затыкать, заткнуть за что либо. Заток сопілку за пояс. 8) Втыкать, воткнуть, водружать, водрузить. Затикають з одного боку на човні бунчук, з другого прапор.
Зілля́ти, -ллю, -ллєш, гл. = злити.
Мі́на, -ни, ж. 1) Мѣна. 2) Предметъ мѣны. Єдному міна — шовкова хустка, другому міна — золотий перстень, третьому міна — сама молода.
Облудниця, -ці, ж. Лицемѣрка, притворщица.
Поблідлий, -а, -е. Поблѣднѣвшій. Чорняві хлопченята потомлені, поблідлі.
Почавчити, -чу, -чиш, гл. = почавити. Пачавчили ягоди.
Приодіти, -діну, -неш, гл. Одѣть. Був єм наг і не приоділисте мене.
Стремено, -на, с.
1) Стремя. Горе й тому козакові, що все їздить на коневі, із стремен ноги не виймає.
2) Штрипка. До сіх то шараварок здумав він стремена вчепити.
3) Cм. ключ 6.
4) = стрем'я. Ум. стременце, стремінце, стреме́нечко, стреме́ночко. На стременочка ступає, на сіделечко злягав.
Урядок, -дку, м. Установленіе, порядокъ. Через тоті пани, пани, через ті урядки прийде ми се завішити ногами до грядки.
