Звідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться водянистымъ такимъ образомъ, что вода отдѣлится отъ всего прочаго (въ кушаньяхъ и пр.). Кутя звідніла через те, що в хаті держали, у теплі. Не бери ямою капусти, бо звідніє.
Квашений, -а, -е. Кислый, скисшій. Квашене молоко на сир зсілося.
Окукобити, -блю, -биш, гл. Привести въ хорошій видъ, устроить. Мій батько ту хату був окукобив. Двір так окукобив, мов кубелечко.
Поодл.. Cм. повідл..
Ськати, -ка́ю, -єш, гл. Искать (въ головѣ). Син твій, мати, в полі, в полі спочиває, над ним сидить чорний орел в головоньці ськає.
Точно нар. Точно.
Тремкий, -а, -е. О голосѣ: серебристый, звенящій. Тремкий (голос), як тонке срібло, як найтончий кришталь.
Улік, -ка, м. = вулік. Ведмідь цілий улік меду припер.
Шкіролупець, -пця, м. Облупливающій шкуры. Въ шутливомъ величаніи является эпитетомъ сапожника: Величаєм тя, шевче чоботоробче і шкіролупче.
Штахети, -хет, ж. Рѣшетка, рѣшетчатая ограда. Перед двором великий пляц, штахетами обгороджений. Кватиря Серединських стояла серед саду, що був одгороджений од княжого тільки невеличкими зелено помальованими штахетами. Ум. штахетки. Перекинувсь півником, таким червоненьким, та й сів на штахетках перед замками.
