Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веретільник

Веретільник, -ка, м. 1) Змѣя мѣдяница, Anguis fragilis. Вх. Пч. I. 16. 2) Ящерица. Вх. Лем. 396.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТІЛЬНИК"
Весь, -сю, м. Раст. Phellandrium aquatinim. Вх. Пч. І. 12. Oenanthe phellandrium. Лв. 100.
Віта, -ти, ж. Вѣтвь (употребл. преимущ. во мн. ч. віти). Долина глибока, а калина висока, аж на землю віти гнуться. Мет. 80. Ум. вітонька, віточка, вітка.
Журна́льний, -а, -е. Журнальный. З наради приятелів, писав романи на кшталт журнальних. К. Гр. Кв. XVIII.
Кинутися Cм. кидатися.
Нама́мрати, -раю, -єш, гл. Нащупать. наманити. Cм. наманювати.
Тисовий, -а, -е. Изъ тисса. Тисовий лісок. Рудч. Чп. 84. Тисові сінці, яворові східці. АД. І. 44. Тисові ворота. Левиц. І. 22.
Учетверо нар. Вчетверо. Мені, попові, звісно, учетверо против простого, дякові — удвоє. Кв.
Цюкати, -каю, -єш, гл. Слегка рубить топоромъ. Сидить собі чоловік та й цюкає щось сокирою. Грин. І. 291.
Черун, -на, м. = чертіж. Вх. Зн. 80.
Широчінь, -ні, ж. Ширина. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕТІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.