Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верзувати

Верзувати, -зую, -єш, гл. Издѣваться. Испорч. коверзувати? Слово сомнительное: встрѣчено только въ одной пѣснѣ, помѣщенной въ соч. В. Шульгина: «Юго-западный край» (1864). А там стали шкури дерти, як і спершу дерли, — цілий тиждень верзувати, як і верзували. (106).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЗУВАТИ"
Банкрут, -та, м. Банкротъ. Желех.
Баюрище, -ща, Ув. отъ баюра.
Галатин, -на, м. = галайко. Желех.
Навза́водах нар. Встрѣчается только въ фальсифицированной думѣ «На побѣду Чигиринскую», напеч. сперва у Срезневскаго («Запор. Старина»), а потомъ у Максимовича (1849). Коней день і ніч навзаводах держали, до гетьмана Наливайка дорогу верстали. Макс. 54. Ошибочно употреблено въ такой формѣ вмѣсто навзаводи.
Насунути, -ся. Cм. насувати, -ся.
Нех нар. = нехай. Котрі нас розлучять — нех їх Бог карає. Чуб. V. 315.
Повтягати, -га́ю, -єш, гл. Втащить (во множествѣ). Повтягав усі мішки в хату. очі йому повтягало. Ввалились глаза. О. 1862. VI. 59.
Синьоворонка, -ки, ж. = сивограк. Вх. Пч. II. 9.
Смуга, -ги, ж. 1) Черта, штрихъ. Козел., Лубен. у.у. 2) Полоса. Св. Л. 138. На руках було видко сині й червоні смуги од вірьовки. Левиц. Пов. 104. На спині знать кровавії смуги. КС. 1882. IV. 171. Ум. смужка, смужечка. Смужечка світу. Мир. Пов. II. 117.
Сприснути, -сну, -неш, гл. Взбрызнуть. «Ох» тоді її сприснув живущою водою. Рудч. Ск. II. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.