Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верзякання

Верзякання, -ня, с. Нескладная болтовня. Уже йому докучило слухати п'яне верзякання. К. ЧР. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЗЯКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЗЯКАННЯ"
Збо́рчий, -чого, м. Сборщикъ податей.
Зорити, -рю́, -ри́ш, гл. Слѣдить глазами за кѣмъ, смотрѣть пристально. Так і біга за їм, так і зорить. Зміев. у. Зорить праведного грішний, щоб зігнати його з світу. К. Псал. 90. Чого зориш на нас очима дико? К. Іов. 33.
Муркота́ти, -кочу́, -чеш и муркотіти, -кочу, -тиш, гл. Мурлыкать. Бач, як кіт муркотить.
Навари́ти Cм. наварювати.
Полявина, -ни, ж. 1) Поляна. Мнж. 189. Пасли овець на полявинах. Павлогр. у. 2) полявина. Часть невода: пространство сѣти изъ 4-хъ ячей дев'я́тки или трехъ семиразки; черезъ каждыя двѣ полявини по длинѣ невода прикрѣпляютъ поплавокъ. Вас. 186.
Понадламувати, -мую, -єш, гл. Надломить (во множествѣ).
Прорізувати, -зую, -єш, сов. в. прорізати, -жу, -жеш, гл. Прорѣзывать, прорѣзать. Прорізав дно у тім брилі. Рудч. Ск. І. 62.
Рибоїд, -да, м. Черный аистъ, Ciconia nigra.
Розчавушити, -шу, -шиш, гл. = розчавити. Розчавушили хліб. Кобел. у.
Тамбурок, -рка, м. Родъ ручныхъ пялецъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЗЯКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.