Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верещання

Верещання, -ня, с. Рѣзкій крикъ, визгъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕЩАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕЩАННЯ"
Баришок, -шку, м. Ум. отъ бариш.
Вибрехати, -ся. Cм. вибріхувати, -ся.
Гавза, -зи, об. Гнусливый человѣкъ, гнусливая женщина. Полт.
Гетьманівна, -ни, ж. Дочь гетмана. Желех.
Надтина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. надтя́ти, надітну́, -неш, гл. Надрубливать, надрубить, подрубливать, подрубить, надрѣзывать, надрѣзать.
Насуплювати, -плюю, -єш, сов. в. насупити, -плю, -пиш, гл. Нахмуривать, нахмурить. Насупити брови. І Данило инший став, як одружився: вже не насуплені чорні брови і на устах ласкавий усміх. МВ. І. Насупило, — аж світу Божого не видно.
Об'яснити, -ню́, -ниш, гл. Освѣтить, сдѣлать свѣтлымъ, яснымъ. Москалики степи вкрили, киверями об'яснили, шабельками очорнили. Грин. III. 261.
Приверзтися, -зуся, -зешся, гл. Примерещиться, пригрезиться. Шевч. 363. Чого у сні не приверзеться.
Ропотіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Болтать безъ умолку, говорить всѣмъ сразу; бормотать. 2) Шумѣть при движеніи. Як летів, то й ропотів, як упав, то й пропав. Ном. № 13539. Cм. роптати.
Тулія, -лії, ж. = лійка 3. Шух. І. 169.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕЩАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.