Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верещання

Верещання, -ня, с. Рѣзкій крикъ, визгъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕЩАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕЩАННЯ"
Бігота, -ти, ж. Названіе кошки въ сказкѣ. Мнж. 122.
Досновиґати, -ґа́ю, -єш, гл. Доплестись.
Збанту́рити, -рю, -риш, гл. = збаламутити. Збантурити воду. Харьк. у.
Мурма́ньчий, -а, -е. = муравиний. Вх. Уг. 253. Мурманьча громадка. = мурашник. Вх. Уг. 253.
Парость, -ти, ж. = парост 1. Вх. Пч. I. 15.
Помет, -та, м. 1) Бросаніе, разбросъ. жати хліб у поме́т. Жать, оставляя хлѣбъ невязаннымъ.
Ростопирити, -ся. Cм. ростопирювати, -ся.
Склопотати, -чу́, -чеш, гл. Озаботить. Ой най же спить, най не устав, щоби моєї головоньки не склопотала. Чуб. III. 35.
Тепло 2, -ла, с. Тепло, теплота. Поки трип'ять (неділь по Різдві) не мине, поти тепла не буде. Ном. № 519.
Шкодливо нар. = шкідливо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕЩАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.