Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верзти

Верзти, -зу, -зеш, гл. Говорить вздоръ, болтать, плести, пустомелить. Великий крик всі підняли і всяку всячину верзли. Котл. Ен. Стара собако, де б молиться, верзеш тут погань. Шевч. 159. Іван Уласович і не слуха, що вона йому верзе. Стор. І. 208.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЗТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЗТИ"
Конечний, -а, -е. Непремѣнный, неизбѣжный, безотлагательный.
Метла́, -ли, ж. = мітла. Тільки явиться на небі метла, то буде війна. Чуб. І. 18.
Мрячи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Моросить. Дощ став мрячити. 2) безл. мрячи́ть. Стоить туманная, съ мелкимъ дождемъ, погода. Все мрячить та й мрячить. Камен. у.
Покришище, -ща, с. ув. отъ покришка. Грин. II. 163.
Примітати, -та́ю, -єш, сов. в. примести, -мету, -те́ш, гл. 1) Приметать, примести, подмести (соръ) къ какому либо мѣсту. Примела сміття до порога та й покинула, а винести? Харьк. 2) Наметать, намести на что либо сверху. Її (торбину) і в руки не беруть, а иноді і сміттям приметуть. Гліб. Да й примітало сніжком білесеньким. Чуб. V. 800.
Розіпнути, -ну, -неш, гл. = розіпясти.
Сіроманець, -нця, м. Эпитетъ волка: сѣрый. Вовки-сіроманці набігали, тіло козацьке реали. Макс.
Смоляр, -ра, м. Смоляръ, смолильщикъ, смоловаръ.
Сядовити, -влю́, -виш, — ся, гл. = садовити, — ся. Коло себе сядовить. МВ. (О. 1862. III. 40).
Улежуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. улежатися, -жуся, -жишся, гл. Улеживаться, улежаться. Груша добре влежалась.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЗТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.