Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верзти

Верзти, -зу, -зеш, гл. Говорить вздоръ, болтать, плести, пустомелить. Великий крик всі підняли і всяку всячину верзли. Котл. Ен. Стара собако, де б молиться, верзеш тут погань. Шевч. 159. Іван Уласович і не слуха, що вона йому верзе. Стор. І. 208.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЗТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЗТИ"
Благузнити, -ню, -ниш, гл. Поговаривать, болтать Благузнять люде, що у Київ царь приїде. Канев. у.
Висівати, -ва́ю, -єш, сов. в. висіяти, -сію, -єш, гл. 1) Расходовать, израсходовать на сѣяніе. А бідний мужик і не висіяв тієї пшениці — стілько було, стілько й єсть. Грин. ІІ. 147. Ой на горі вітер віє, подолянка руту сіє, сіє, сіє, висіває. Голов. 2) Усѣвать, усѣять. 3) Просѣвать, просѣять.
Градобо́їця, -ці, ж. Побитый градомъ хлѣбъ. Н. Вол. у.
Зді́ятися, -ється, гл. безл. Произойти. Ось як воно здіялось, слухай. Стор. МПр. 40.
Зла́гідний, -а, -е. Согласный, мирный. Ненька старенька злагідлива була. Грин. III. 386.
Ма́мкати, -каю, -єш, гл. Часто говорить: «мама!» звать мать.
Насупити, -ся. Cм. насуплювати, -ся.
Поквікати, -каю, -єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).
Початок, -тку, м. Начало. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388.
Халастра, -ри, ж. Сбродъ (о людяхъ). Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЗТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.