Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верзти

Верзти, -зу, -зеш, гл. Говорить вздоръ, болтать, плести, пустомелить. Великий крик всі підняли і всяку всячину верзли. Котл. Ен. Стара собако, де б молиться, верзеш тут погань. Шевч. 159. Іван Уласович і не слуха, що вона йому верзе. Стор. І. 208.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЗТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЗТИ"
Буваніти, -нію, -єш, гл. = вованіти. Темно, нічого не видно, тільки збоку садочок і хлівець буваніють. Сим. 224.
Виколоти Cм. виколювати.
Дзи́нґель, -ля, м. 1) пт. щегленокъ, Fringilla carduelis. Вх. Пч. II. 10. 2) Раст. Angelica silvestris. Вх. Пч. І. 8. Cм. Дзенґель.
Жалосливий, жалосливо = жалісливий, жалісливо.
Зага́ювати, га́юю, -єш, сов. в. зага́яти, -га́ю, -єш, гл. Задерживать, задержать. Щоб не загаять тебе, а я ще піду коня запрягать. Канев. у.Постривайте, каже, я напою воли, а тоді й вам витягну. — Ви ж мене загаєте. Я перш собі витягну. Г. Барв. 382.
Конячина, -ни, ж. Дрянная лошаденка. Найняв я конячину та потягся аж на довгопільський ярмарок. Левиц. І.
Ласько, -ка, м. = ласун.
Напи́лок, -лка, м. Напильникъ, терпугъ.
Повідживати, -ваємо, -єте, гл. Ожить (во множествѣ).
Совість, -сти, ж. = сумління. У їх драгунська совість. Ном. № 3170.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЗТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.