Тлумачення / значення слова "ВЕРЕТІННИК" | Словник української мови. Словник Грінченка

веретінник

Веретінник, -ка, м. 1) Часть ручного млина. Шух. I. 103. 2) Снарядъ, употребляемый при сматываніи витокъ съ веретена на мотовило: на четырехугольной деревянной подставкѣ — лавиці стоитъ вилки — розсоха, которыя своимъ хвостом укрѣплены въ подставкѣ; на верхніе концы розсох надѣта дощечка — правило, имѣющая, кромѣ двухъ отверстій для концевъ вилокъ, еще и третье посрединѣ; веретено съ напряденными на него нитками вставляется такъ, что тупой его конецъ упирается въ мѣсто, гдѣ выходятъ вилки, а острый — въ среднее отверстіе — правило; если тянуть за конецъ нитки, то веретено вращается и нитка разматывается. Шух. I. 149.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТІННИК"

Сховати оригінал сторінки

Вимочувати, -чую, -єш, сов. в. вимочити, -чу, -чиш, гл. Вымачивать, вымочить.

повністю...

Дрегло, -ла, с.? Всякоє дрегло, разниє квіти. Чуб. ІІІ. 336.

повністю...

Карук, -ка, м. и пр. Cм. карюк и пр.

повністю...

Клюшник, -ка, м. 1) = ключник. Правда, добродію мій любий, каже старий клюшник. К. ЧР. 6. Лях-Бутурлак клюшник галерський. АД. І. 210. 2) Въ цехѣ: помощникъ цехмистра. 3) Въ рыболовной артели: хранитель одного изъ двухъ ключей отъ денежнаго сундука (на Азовскомъ морѣ).

повністю...

Манахве́йка, -ки, ж. Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 471.

повністю...

Повилинюватися, -нюємося, -єтеся, гл. = повилинювати. Повилинювались коні. Конст. у.

повністю...

Суголов, -ва, гл. = суголовок.

повністю...

Трояково нар. Трояко. Живу, а не роджуся і трояково годжуся. Ном. № 62, стр. 292.

повністю...

Ужище, -ща, с. Веревка. Чуб. VI. 112. Cм. ужисько.

повністю...

Цпеник, -ка, ж. = шпеник 1. Вх. Лем. 481.

повністю...