Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полотнина

Полотнина, -ни, ж. Кусокъ полотна. Ум. полотни́нка. Дай чисту полотнинку зав'язати руку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОТНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОТНИНА"
Віджити Cм. відживати.
Листо́вня, -ні, ж. Письмовникъ.
Мину́шка, -ки, ж. Скоропреходящая. Грушка — минушка: буде та й минеться. Ном. № 12396.
Печільниця, -ці, ж. Женщина, пекущая хлѣбъ. Не вмію я пасок пекти. Бач, яка я печільниця, що треба показувать. Славяносерб. у.
Поприбріхувати, -хую, -єш, гл. Приврать (во множествѣ).
Порябити, -блю́, -биш, гл. Сдѣлать рябымъ. Віспа одного хлопця мені порябила. Г. Барв.
Потрюхикати, -каю, -єш, гл. Потрусить мелкимъ шагомъ? От потрюхикав собі віл помалу. Чуб. II. 154.
Хвальшивий, -а, -е. 1) Фальшивый, поддѣльный, ложный. Осей перстінь, що фальшивим способом вгроблений. Гн. І. 147. 2) Неискренній, лицемѣрный.
Цапура, -ри, ж. Коза. Вх. Уг. 273. Ум. цапурка.  
Чебрець, -цю́, м. Раст.: a) Thymus Serpyllum L. ЗЮЗО. І. 176. б) Thymus vulgaris. Анн. 355. Заросла могила травою та чебрецем. Левиц. І. 76. б)лісовий. Theucrium Chamaedris L. ЗЮЗО. І. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОТНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.