Зло, зла, с. Зло. Хто сіяв зло, той пожинав скорботу. Чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити? Ну, брате, — кажуть: — як ти жив? Добро чи зло робив?
Змислений, -а, -е. 1) Подуманный; придуманный; выдуманный.
2) Чувственный, видимый. Світ змислений, де ся родив, з Діви Марії проісходив.
Клюк! I меж.
1) Выражаетъ клеваніе.
2) = цюк. Сокиркою все клюк та клюк.
Лапанчик, -ка, м. Заяцъ (въ сказкѣ). Хто-хто в цій рукавичці? — Мишка-скряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-лапанчик, лисичка-сестричка, вовчик-братік.
Огонь, огню, м. Огонь. По тім боці огонь горить, по сім боці видно. ого́нь пускати. Поджигать. огнем піти. Сгорѣть. Бодай сіно огнем пішло і коса зломилась. Який то він собі дом коштовний збудував, — то він громовим огнем пішов. Ум. огник, о́гничок.
Пробурлакувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить бездомнымъ бобылемъ. Вік пробурлакувати.
Пуздря, -рі, ж. Прыщъ; волдырь.
Торохта, -ти, ж. Сплетни. Я віри не діймав, як люде про неї торохту пустили.
Царя, -ряти, с. = цареня.
Шкарубнути, -бну, -неш, гл. = шкарубіти.
