Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полотнина

Полотнина, -ни, ж. Кусокъ полотна. Ум. полотни́нка. Дай чисту полотнинку зав'язати руку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОТНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОТНИНА"
Ґрана́т, -ту, м. = Граната. Желех.
Зволо́к, -ка, м. Спускъ съ горы. Міусск. окр.
Мику́лити, -лю, -лиш, гл. Хитрить, вилять. І чого тобі микулити? Сказав би просто, що винен. Волын. г.
На́різно нар. Отдѣльно, порознь. Нарізно од нас. Левиц. КС. Ми з братом нарізно живемо.
Окручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. окрути́тися, -чуся, -тишся, одн. в. окрутну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = обкручуватися, обкрутитися, обкрутнутися. Окрутнувся двічи, тричи. Маркев. 71.
Похода, -ди, ж. = похід 1. Ум. походонька. О. 1862. IV. 22.
Роспорядливий, -а, -е. Распорядительный. Черк. у.
Савка, -ки, ж. Разновідность ятіра. Вх. Пч. II. 22.
Уливати, -ваю, -єш, сов. в. улити, уллю́, уллє́ш, гл. 1) Вливать, влить. Влив йому в рот живущої води, він і ожив. Рудч. Ск. І. 128. 2) Обливать, облить, полить. Влита слізьми. МВ. (О. 1862. І. 81). Треба землю крів'ю влить, щоб почала, вона родить. Щог. Сл. 4. 3) Убѣгать, убѣжать быстро. Пес уливав. Вх. Зн. 73.
Хрипнути, -ну, -неш, гл. Дѣлаться хриплымъ. Голос хрипне. Мир. Пов. І. 123.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОТНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.