Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полотнина

Полотнина, -ни, ж. Кусокъ полотна. Ум. полотни́нка. Дай чисту полотнинку зав'язати руку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОТНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОТНИНА"
Виваляти 2, -ля́ю, -єш, гл. = вивалювати. Пусти, суко, враз до хати, щоб двері не виваляти. Лукаш. 114.
Відтискати, -каю, -єш, сов. в. відтиснути, -ну, -неш, гл. 1) Отдавливать, отдавить. 2) Отодвинуть, оттиснуть. Пручались цікаві, щоб ближче, — їх знов одтискали далі. МВ. (О. 1862. І. 101). Молодиць і дівчат одтиснули далі. МВ. (О. 1862. І. 101).
Гу́сельня, -ні, ж. = Гусельниця. Подольск. г.
Мо́торошно нар. 1) Не по себѣ, нездорово. Прокинувся я, — холодно мені так, моторошно. Зміев. у. 2) Страшно, жутко. Жінко! мені щось моторошно, — чи пити, чи не пити? Котл. МЧ. 372.
Обміжок, -жка, м. Узкая полоса земли между нивами. Харьк. г.
Орішанка, -ки, ж. = лускогоріх. Вх. Уг. 256.
Покритенько, -ка, с. Ум. отъ покриття.
Превсякий, -а, -е. Всяческій; всевозможный. Там він бачив — крий Боже — яку тьму-темряву всякої-превсякої птиці. Стор. МПр. 167.
Рджок, -ка, м. зоол. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 460.  
Учорнити, -ню, -ниш, гл. Почернить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОТНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.