Ба́бка, -ки, ж. Ум. отъ ба́ба. 1) Употребляется какъ Ум. отъ ба́ба 2. Старій бабці добре і в шапці. Ном. № 8673. Сидить бабка на печі, в головку ся скрепче. Чуб. V. 1130. 2) = Ба́ба 3. Промовила бабка до... свого внука. Гн. І. 182. 3) = Ба́ба 4. 4) = Ба́ба 6. До ста бабок піди, — сто немочей скажуть. Посл. 5) Бабка, игральная кость изъ ступни животнаго. Шейк. 6) Игральный камешекъ при игрѣ въ бабки́, — то же, что креймах. Шейк. 7) Застежка, проволочная петля на одеждѣ, которой застегиваютъ за гапли́к. Шейк. 8) Маленькая наковальня, на которой отбиваютъ косу. Шейк. Состоитъ изъ желѣзной бабки и деревяннаго обрубка, бабчера, въ который вставлена металлическая часть. Шух. І. 169. Въ Конст. у. различается бабка отъ коваленьки (Cм.): въ первой металлическая часть имѣетъ сбоку видъ ромба, во второй — треугольника. Б. Г. 9) Въ заговорѣ: соринка, попавшая въ глазъ: поднявъ за рѣсницы вѣко, го ворятъ: Виплинь, бабко, дам тобі ябко. Ном. № 8408. 10) Камешекъ, комокъ чего либо, пускаемый по водѣ рикошетомъ. Ба́бки пуска́ти, перево́зити. Cм. ба́бу перево́зити. Шейк. 11) Родъ кушанья, испеченнаго изъ муки, картофеля, пшена съ яйцами и пр. Шейк. Маркев. 150. Карто́пляна, пшоняна бабка. 12) Зоол. Стрекоза. У лузі маківка весною зацвіла, промеж других квіток як жаром червоніла; до єї раз-у-раз літа бджола, бабок, метелите над нею грає сила. Греб. 370. 13) Зоол. Рыба а) Aspro. ЕЗ. V. 171; б) = Бабе́ць. Вх. Пч. 19; в) Gobius. Шух. I. 24. 14) Родъ гриба: Boletus scaber, ЗЮЗО. І. 114. Agaricus procerus. Гайку, гайку! дай нам гриба й бабку! Ном. № 340. 15) Раст. а) Подорожникъ, Plantago major. Вх. Пч. І. 12; б) во мн. ч. Цвѣтокъ Nuphar luteum. ЗЮЗО. I. 129; в) Salvia dumetorum. ЗЮЗО. I. 135; г) Salvia pratensis. ЗЮЗО. I. 135; д) Centaurea mollis. Лв. 97. е) — смердя́ча. Scrophularia nodosa. Лв. 101.

Борикати, 1) -каю, -єш, гл. Рыть рогами. Сам бик землю борикає і на себе кидає. Фр. Пр. 28. Киртиця борикат землю. Вх. Лем. 393. 2) -чу, -чеш, гл. Мычать. Ходить волик понад Дунай, сумненько бориче. Лукаш. 140.

Доспіва́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. доспі́ти, -пі́ю, -єш, гл. Дозрѣвать, дозрѣть. Доспіла єси, моя ясочко, як повний колос на ниві. К. Орися. (ЗОЮР. II. 200). Нехай цвіте, нехай тим часом доспіває. Г. Арт. (О. 1861. III. 96).

Замчи́сько, -ка, с. = замчище. Драг. 85.

Підвішувати, -шую, -єш, сов. в. підвісити, -шу, -сиш, гл. Вѣшать, повѣсить. Петра засудили: Петра підвісити. Гн. II. 235.

Позмокати, -ка́ємо, -єте, гл. Измокнуть (о многихъ). Ну, вже ж і позмокали ми сьогодні, і рубця сухого нема. Богодух. у.

Проїзджати, -джа́ю, -єш, гл. = проїздити. Там пан Василько проїжджав. Чуб. III. 27.2. Десь мій милий на Вкраїні на конику проїзжає. Чуб. V. 381.

Скуповуватися, -вуюся, -єшся, гл. Скупаться. Ви ще й досі скуповуєтеся? А ми вже все покупили.

Удрати, -ся. Cм. вдирати, -ся.

Ці меж. Крикъ на козъ, когда ихъ гонятъ. Шух. І. 211. Cм. ци.