Вуздечка, -ки, ж. Уздечка. Аби вуздечка, а кінь буде.
Залиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. 1) — до ко́го, на ќого. Ухаживать за кѣмъ (о любовномъ ухаживаніи). Не ходи, не люби, не залицяйся, — не пойду за тебе, ти ж не сподівайся. Чи ти, милий, впився, чи з коника вбився, чи на другу залицявся, мене одцурався. 2) — на ко́го. Имѣть виды на кого, желать кого. А на того Середенка старий дукач залицявся: ходить дукач по ярмарку, собі наймита шукає. 3) Намѣреваться, собираться. Через тебе, вражий сину, мене мати била. Не била, не била, залицялась бити. Подольск. г. Хлопці... вже залицялись бити мене.
Клунок, -нка, м. Полмѣшка; котомка; узелъ. Півдесяток сомини і клунок тарані. Одчинила вона скриню, виймала Василеві сорочки і вкладала в клунок. Зоставив він їй клунок з харчами. Вийняв клунок з просом. Подольск. и Ум. клуночок. І внучатам із клуночка гостити виймала. В'їхала в двір коняка, вступили богомольці з клуночками.
Колесниця, -ці, ж. Колесница. І на возах, на колесницях із Колізея, із різниці святії вивезли тіла.
Кришанець, -нця́, м. Родъ пряника. Солодкі кришанці медові.
Наслідній, -я, -є. Наслѣдственный. Земля наслідня.
Неспокутуваний, -а, -е. Неотмолимый, неотмоленный; непокаянный.
Окоммкнуть нар. Въ одно мгновеніе, мигомъ.
Пестуха, -хи, ж. Баловница; нѣженка. Ум. пестушка.
Портянка, -ки, ж. Сукно съ основой изъ пеньковыхъ нитокъ.
