Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'язник

В'язник, -ка, м. = в'язень. На свято Пилат одпускав їм одного в'язника. Єв. Мр. XV. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗНИК"
Валашання, -ня, с. Охолощеніе, оскопленіе.
Виректи, -ся. Cм. вирікати, -ся.
Замчи́сько, -ка, с. = замчище. Драг. 85.
Перемиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перемитися, -миюся, -єшся, гл. Перемываться, перемыться.
Повіддя, -дя, с. Половодье. Черк. Н. Вол. у. Це вже десять років, як було в Трушках таке повіддя. Рк. Левиц. Чи і в ваших сторонах було цієї весни таке велике повіддя, як у нас: всі млини повиносило. Таращ. у.
Позомлівати, -ва́ємо, -єте, гл. То-же, что и зомліти, но о многихъ.
Потреба, -би, ж. 1) Надобность, потребность, необходимость, нужда. Викочує старий Грива той віз тепер на иншую потребу. К. (ЗОЮР. II. 202). Про його потребу я дав йому. Н. Вол. у. Вже яка потреба, — ні до кого не іду, — вона зарятує. Г. Барв. 187. 2) Дѣло, битва. Бодай тебе у первій потребі військовій перша куля спіткала. Дума.
Розчастувати, -ту́ю, -єш, гл. Израсходовать, потчуя. Ось розчастую оцю горілку та й піду з шиньку. Екатер. у.
Смітюх, -ха, м. пт. = посміттюха. Вх. Пч. II. 8.
Хлоп, -па, м. 1) Мужикъ, мужчина. Хлоп — як дуб. Ном. № 8617. 2) Крестьянинъ, мужикъ. Пак на троні, а хлоп на ослоні. Ном. № 1146. Коли б не хлоп, не віл — не було б панів. Ном. № 1142. Ув. хлопи́ще.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЯЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.