Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'язник

В'язник, -ка, м. = в'язень. На свято Пилат одпускав їм одного в'язника. Єв. Мр. XV. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗНИК"
Багнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Загрязняться, пачкаться.
Підвезти Cм. підвозити.
Попересікати, -ка́ю, -єш, гл. Разсѣчь (на части).
Посполитий, -а, -е. 1) Простой, простонародный. 2) Какъ существ.: крестьянинъ. Давай посполитий до скарбу і подачку од диму, давай і підводу, і греблі по шляхах гати, а козак, бач, нічого того й не знає. К. ЧР. 198.
Потроїти, -рою, -їш, гл. Раздѣлить на три части.
Праволомство, -ва, с. Нарушеніе закона, незаконное дѣйствіе.
Приволокти Cм. приволікати.
Прикінчати, -ча́ю, -єш, сов. в. прикінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Доканчивать, докончить. Мнж. 61.
Спонаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. спонадитися, -джуся, -дишся, гл. Пріучаться, пріучиться, повадиться. Так і спонадився, щоб ласенько їсти. Черк. у.
Шумелина, -ни, ж. = шумела. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЯЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.