Десяти́нський, -а, -е. Принадлежащій десяти́нцю.
Дьо́готь, -гтю, м. = діготь. Тхне смолою та дьогтем.
Дя́конів, -нова, -ве Принадлежащій діакону.
Заба́їти, -ба́ю, -їш, гл. Заворожить.
Назо́ла, -ли, об. Причиняющій много хлопотъ. Це не корова, а просто назола. У хлів її поставиш, — не їсть нічого й не п'є, на пашу випустиш, — теж толку нема.
Ніжка, -ки, ж.
1) Ум. отъ нога.
2) Ножка мебели, снаряда.
Переходити, -джу, -диш, сов. в. перейти, -йду́, -деш, гл. 1) Переходить, перейти. Нездужаю, рідний брате, не перейду хати. 2) Проходить, пройти. Поуставлялися всі громадами побіч дороги і чекали, доки не буде попри них переходити. Ішов-перейшов місяць по небі. Перейшло місяців два. 3) Проходить, пройти, оканчиваться, окончиться. Уже тоді перейшов пужарь. 4) Превосходить, превзойти. Він був скупий, а вона і його перейшла. 5) Носиться, проноситься дольше чего. Наші лати переходять панські итти. 5) О тѣстѣ: взойдя, перестоять лишнее. І піч погасла, і діжа перейшла. 6) — на кого, на що. Сдѣлаться чѣмъ. Він перейшов на купця. Перейшов на злидні. 7) Перейти танець. Протанцовать. Він танець чи два перейде.
Пообскрібати, -ба́ю, -єш, гл. Оскресть (во множествѣ).
Порай, -раю, м. = порада, рада. Там крутенько, тут хутенько, дав Бог всьому порай: ад розорив, чорта стребив, смерть із лиха хвора.
Посварити, -рю́, -ри́ш, гл.
1) Поссориться. Вже козаки Хмельницького з ляхами барзо посварили.
2) — кого́. Поссорить.
3) — кого. Сдѣлать кому выговоръ, выбранить кого. Треба його посварити, щоб звичайніший був. Його мати посварила, що в мене бував.
