Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'язничний

В'язничний, -а, -е. Тюремный; Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗНИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗНИЧНИЙ"
Глибочиня, -ні и глибочінь, -ні, ж. Глубина.
Кутняк, -ка, м. = кендюх. Вх. Уг. 249.
Ми́ля II, -лі, ж. Обрядовое умываніе изъ рѣки или колодца новобрачныхъ въ понедѣльникъ, по возвращеніи новобрачной изъ церкви, гдѣ ее покрива́ють. Мил. 124, 125.
Морща́, -щати, с. = морщак. Вх. Лем. 436.
Навсу́пор нар. Наперекоръ, въ пику.
Негідник, -ка, м. Негодяй, мерзавецъ. Ти сам негідник, ти сам обридник, що жінки не маєш. Гол. І. 262.
Оглавець, -вця, м. Недоуздокъ. Вх. Лем. 442.
Опеньгатися, -гаюся, -єшся, гл. Шутливо: Жениться. Знайшов таку, що й опеньгався. Св. Л. 275.
Освіданий, -а, -е. Опытный. На похороні готували обід освідані дві молодиці. Рк. Левиц.. Cм. досвідчений.
Шупнути, -пну, -неш, гл. Ударить. Шупнув кулаком. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЯЗНИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.