Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'ятер

В'ятер, -ра, в'ятір, -ра, м. = ятір. Ном. № 13437. Ніхто їх не ловив, — ні волоком, ні в'ятірами. Гліб. Люде в'ятірі просушували. Грин. II. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯТЕР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯТЕР"
Відьмин, -на, -не. Вѣдьминъ, принадлежащій вѣдьмѣ. відьмине зілля. Раст. Cirsium arvense Scop = осот. ЗЮЗО. І. 118.
Гнітисрака, -ки, об. Харьк. Упорный, несговорчивый человѣкъ. Торгувалась, торгувалась — так і копійки не спуска; та я його вже давно, знаю він такий (вона така) гнітисрака. Лебед. у.
Зотхати, -ха́ю, -єш, сов. в. зотхну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = зітхати, зітхнути. Вийди на могилу та й зотхни тяженько. Чуб. III. 117. Зотхнув до Бога, далі занімів. Федьк. І. 29.
Квартина, -ни, ж. = кварта. Ум. кварти́ночка. Чг. 77.
Копиля, -ля́ти, с. = копил 3. Вх. Зн. 28.
Посудина, -ни, ж. Сосудъ. Як немає в посудині, то тоді до господині. Н. Вол. у. Чорзнащо — щоб і посудини не поганило. Ном. № 3288. Ум. посудинка. Жінка, принісши посудинку мира, почала обмивати ноги його. Єв. Л. VII. 37.  
Розвиток, -тку, м. Развитіе. Желех.
Саміський, -а, -е. = самісінький. Мабуть тільки правди у твоєму світі, що в ворога купили за готову кров, з саміського серця на хресті пролиту. Федьк. IІI. 141.
Учорніти, -нію, -єш, гл. Почернѣть.
Чирус, -са, м. Мелкая порода скумбріи. Херс. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЯТЕР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.