Бридак, -ка, бридаль, -ля, бридас, -са, м. Безобразный человѣкъ. Cм. брид 2, бридій.
Гилинуватий, -а, -е. Больной грыжей. Казали, що він гилинуватий, а я гили в його не бачив.
Градівник, -ка, м. Знахарь, управляющій градомъ.
Куватися, кую́ся, -є́шся, гл. Коваться. Не кується, дак плещеться.
Повзувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (многихъ). Пани повзувані, сліди ваші босі.
Попільнуха, -хи, ж.
1) = попелюха 2. Cм. попільниця.
2) Гашеная известь.
Псинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ псина.
2) Раст. Solanum nigrum L. Cм. пасльон.
Рачити, -чу, -чиш, гл. Благоволить, изволить. Бог.... з неба зійти рачив. Як бачать, так і рачить. Рач нам, Христе добротливий, тоє вдарити, і з тобою царствієм твоїм на віки жити.
Рясота, -ти, ж. = ряснота. Там груші — рясота, аж гілля гнуть. Там рясота така, що гілля підперай. Обь одеждѣ: обиліе складокъ. Оце вже я спереду мало рясоти пустила, бо під хвартухом, а щоб іззаду рясніша була спідниця. Въ нижеслѣд. примѣрѣ: полнота. Молодик, молодик, тобі вповні, мені на здоров'ї, тобі рясота, мені красота.
Сват, -та м., мн. свати и сватове.
1) Отецъ зятя пли невѣстки; сватами называются прежде всего родители мужа ло отношенію къ родителямъ жены и наоборотъ, а затѣмъ, въ такомъ же отношеніи, и ближайшіе родственники супруговъ. Онисько мені сват, бо мои сестра ла його братом.
2) сватами взаимно называются совершившіе между собою какую-либо коммерческую сдѣлку.
2) Также и свато́к. Желѣзный стержень внутри ткацкаго челнока, на которомъ вращается шпулька съ нитками. Ум. и ласк. сватко, свато́к, свато́чок, сватонько, сватуньо. Ви, сватуню, будете ще довго, довго жити. За исключеніемъ свато́к и свато́чок, употребляются лишь въ двухъ первыхъ значеніяхъ.
