Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'язій

В'язій, -зія, м. = в'язільник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗІЙ"
Барок, -рку, м. Поперечная палка для привязыванія постромокъ къ запряжкѣ; валекъ.
Бієць, бійця, м. Боецъ, борецъ. Дивитись на бійців хватались. Котл. Ен.
Відворотно нар. Отвратительно. Як ті пани їдять жаб? Воно ж одворотно.
Колабатина, -ни, ж. = калабатина. Двори такі великі, буцім це яка колабатина, де баби коноплі пряжать. Федьк.
Муроло́мний, -а, -е. Стѣнобитный.
Нави́снути Cм. нависати.
Роспал, -лу, м. Растопка. На роспал нема тріски. Черниг. г.
Уселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. усели́тися, -люся, -лишся, гл. Поселяться, поселиться. На їй Господь вселився і вовіки буде жити. К. Псал. 151. Вселилась панночка. МВ. (О. 1862. ІІІ. 44). Терпи лихо, що вселилося. МВ. (О. 1862. І. 75).
Утарабанити, -ню, -ниш, гл. Втащить, вбросить. Втарабанили б у воду. Мнж. 132. Втарабанила вона в діжу і житного (борошна). Мнж. 98.
Цибулиння, -ня, с. 1) Стебли лука. Херс. 2) Раст. Sagittaria Sagittaefolia L. Вх. Пч. І. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЯЗІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.