Виважати, -жаю, -єш, гл. = виважувати. Довго пані виважила, поки зважилась.
Зволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Стянуть, стащить, собрать. Та хотять байраки рубати, ізрубавши, зволочити, зволочити й запалити. Ой я ж тії співаночки з жита зволочила. 2) — що́. Таскать по чему. Чоловік (цигана бивши) двір ним увесь зволочив. 3) Совратить, развратить. Говорять люде, що ти дівчину зволочив. Не я її зволочив, но мої чорні брови.
Згле́діти, -джу, -диш, гл. = зглядіти. Жита які, гречки! і оком не згледиш.
Значковий, -а, -е. . — товариш Въ старомъ малорускомъ войскѣ прапорщикъ. Після полкової канцелярії служив він значковим товаришем.
Карний, -а, -е. Наказуемый, уголовный.
Мешка́нець, -нця, м. Житель, жилець.
На́пхом нар. Биткомъ. Народу напхом налізло. Напхом понабивані скрині.
Очепіритися, -рюся, -ришся, гл. Схватиться, уцѣпиться. Так він, як поплив бичок, очепірився йому за хвіст і поплив з їм. Нахилив вишню, очепірився та їсть.
Продимити, -ся. Cм. продимляти, -ся.
Шпарґалля, -ля, с. соб. отъ шпарґал. А на десятий рік як вийме, прочитає, побачить сам здоров, що там ладу біс має, то в грубу так таки і впре шпарґалля все.
