Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'язила

В'язила, -зил, с. мн. Узы. Розірвемо реміннії в'язала, поламлемо на шиях наших ярма. К. Псал. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗИЛА"
Бігунки, -ків, м. мн. 1) Бѣговыя дрожки. 2) ? Чуб. VII. 396.
Гардеман, -ну, м. = гардаман. Напилам ся гардеману. Чуб. IV. 513.
Гейкатися, -каюся, -єшся, гл. Безя тяжесть, очень много хлопотать, возиться. Гейкався я чимало, поки виїхав нагору.
Коштовний, -а, -е. 1) Цѣнный, дорогой. Який я коштовний дом збудував. Грин. III. 693. 2) Драгоцѣнный.
Ми́рявий, -а, -е. Медленно дѣлающій, мѣшкотный, лѣнивый. Желех. Вх. Зн. 36.
Міща́нство, -ва, с. Мѣщанство, мѣщане. Желех.
Переламатися, -маюся, -єшся, гл. Переломаться многимъ предметамъ одному за другимъ.
Цмокатися, -каюся, -єшся, гл. Цѣловаться.
Шрамувати, -му́ю, -єш, гл. Дѣлать рубцы на тѣлѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЯЗИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.