Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'язила

В'язила, -зил, с. мн. Узы. Розірвемо реміннії в'язала, поламлемо на шиях наших ярма. К. Псал. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗИЛА"
Арешта́нт, -та, м. Арестантъ. Над бідним арештантом кождий сі збиткує. Фр. Пр. 9.
За́варка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или вурди́. Вх. Зн. 18.
Карно нар. Наказуемо.
Корчемний, -а, -е. 1) Принадлежащій корчмѣ. 2) Кабацкій, непотребный, непристойный. Підла чернь корчемна. К. ЦН. 245.
Морґу́лька, -ки, ж. Ум. отъ морґуля.
Пошрамувати, -му́ю, -єш, гл. Покрыть рубцами тѣло. У тих то случаях (боях) пошрамовано його вдовж і впоперек. К. ЧР. 13.
Протюпати, -паю, -єш, гл. Пройти мелкими шажками; проѣхать медленно.
Сосновий, -а, -е. Сосновый. Сосновеє відеречко, — дубовеє денечко. Мет. 27.
Талий, -а, -е. Оттаявшій, растаявшій.
Щиколоток, -тка, м. = щиколодка. Виросло в лісі деревце ні на п'ядь, ні на щиколоток. Ном. стр. 295, № 155.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЯЗИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.