в'ялий

В'ялий, -а, -е. Вялый, увядшій. Лежить моя женишина, як тая квітка в'яла. Мет. 98. Викорениться, як в'яла риба. Ном. № 5354.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 261.

Випадкові слова

Жо́втень I, -тня, м. Сентябрь. Съ этимъ значеніемъ въ словаряхъ Левченка, Уманця і Спілки, Тимченка, въ «Основѣ» 1862, № 9, въ новѣйшихъ календаряхъ: «Рідного Краю» на 1907, «Просвіти» на 1908, «Промінь» на 1908. У галичанъ — октябрь, а для сентября у нихъ — вересень. Желех.

повністю...

Обушок, -шка, м. 1) Ум. отъ обух. 2) Чеканъ. Став (козак) з під опанчини рогожової, з під поясини хмелової щирозлотний обушок виймати. Мет. 379. Золотий обушок усякі двері одчинить. Ном.

повністю...

Лижка́рь, -ря́, м. Ложечникъ, мастеръ, дѣлающій ложки. Лижкарі виробляють звичайні лижки з ... дерева. Шух. І. 247.

повністю...