Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'яз

В'яз, -зу, м. 1) Дерево вязъ, Ulmus. 2) Рыба язь, Ciprinus rutillus. 3) Завязь. Як би дощ, то ще б в'яз був на огудині. Лебед. у. Щоб був в'яз на огірках. О. 1861. XI. Св. 59. 4) мн. в'язи = в'язок 2. То не біда, що по в'язи вода, тоє горш проняло, що і копилля поняло. Ном. № 7228. Ум. в'язок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗ"
Випиляти Cм. випилювати.
Виярок, -рку, м. Лощинка, неглубокій оврагъ. Там такий є виярок, то вода й залива инколи. Новомоск. у. (Залюбовск.). Ум. ви́ярочок.
Гертанка, -ки, гертань, -ні, ж. Гортань. Угор.
Жовтю́х, -ха́, м. пт. Lusciola rubecula. Вх. Пч. II. 12.
Забу́ти, -ся. Cм. забува́ти, -ся.
Наби́ток, -тку, м. = набуток 1. Набиток злий не спірний. Ном. № 10374.
Перепел, -ла, м. 1) пт. перепелъ, Tetrao coturnix. Паничі випустили сокола на трепела. Рудч. Ск. II. 111. 2) Крестецъ, os sacrum. Харьк. г. Ум. перепе́лонько. ЗОЮР. І. 25.
Повипинати, -на́ю, -єш, гл. Выпятить (во множ.).
Порозбужати, -жа́ю, -єш, гл. Разбудить (многихъ). Ой устала мила, як не лежала, усю челядоньку порозбужала. Мет. 242.
Цісарія, -рії, ж. Австрія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЯЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.