Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'язальник

В'язальник, -ка, м. Вяжущій снопы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗАЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗАЛЬНИК"
Вичварювати, -рюю, -єш, гл. = витівати. Було вичварує да видумує. Рудч. Ск. І. 77.
Загажда́ти, -даю, -єш, гл. = загоджувати. Вельможная пані слуги загаждала: кожному слугині по золотому дала. Чуб. V. 1017.
Засандри́читися, -чуся, -чишся гл.? Въ загадкѣ: Звечора заяричилось, а к світові засандричилось. (Діжа з кістом). Мнж. 174.
Зда́ння, -ня, с. Мнѣніе.
Капелія, -лії, ж. Капелла, оркестръ. У містечку Берестечку капелія грала, молодая Бондарівна з хлопцями гуляла. Грин. III. 612.
Нашорошувати, -шую, -єш, сов. в. нашорошити, -ро́шу, -шиш, гл. Настораживать, насторожить. Еней наш нашорошив вуха. Котл. Ен. А Залізняк попереду нашорошив уха. Шевч. 171.
Нехтування, -ня, с. 1) Незаботливость о сохраненіи чего. 2) Пренебрежете.
Підкусити Cм. підкушувати.
Самець, -мця, м. 1) Самецъ. Чуб. V. 317. 2) Раст. Aster amelius. Вх. Пч. II. 29.
Хатчина, -ни, ж. Избенка. Над Прутом у лузі хатчина стоїть. Млак. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЯЗАЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.