Безумірно нар. Чрезмѣрно.
За́морозь, -зі, ж. Снѣгъ, намерзшій на оконномъ стеклѣ. Дивиться в поле, через царину, прохухавши заморозь на склі.
Змощувати, -щую, -єш, сов. в. вмости́ти, -щу́, -стиш, гл.
1) Намащивать, намостить, настилать, настлать. Жінка не злюбим й високу кровать змостила.
2) Свивать, свить гнѣздо.
Нашкрябати, -баю, -єш, гл.
1) Нацарапать, начесать. Нашкрябав собі руку.
2) Наскресть.
3) Дурно написать.
Підвередитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Подорваться. Луці явився скарб, — Лука к ньому з мішками... на третій день, підвередившись п'ятаками, умер Лука.
Подерти, -ру́, -ре́ш, гл.
1) Порвать, изорвать. Зіма!.. хліба нема, чоботи подерті, доведеться вмерти.
2) Исцарапать. Як зачав котом по тілі дерти, — чисто подер тіло.
Скаженкуватий, -а, -е. Подверженный припадкамъ бѣшенства, злости. Він скаженкуватий трохи.
Укутуватися, -туюся, -єшся, сов. в. укутатися, -таюся, -єшся, гл. Закутываться, закутаться. Укутався рядном тай лежить.
Хоч, хоча, хочай, хочень, сз. = хоть. Хоч нічого їсти, та весело жити. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. Пусти дочку на улицю хочай подивиться. Хочень Кам'янець невеликий здається, коли людей у йому багато жиє. Хоч що.... Что бы ни... Хоч що буде, — не оглядайсь. Хоч хто.... Кто-бы ни.... Хоч хто казатиме, — не слухайсь. Хоч де... Гдѣ бы ни.... Хоч де будеш, то я тебе знайду.
Чура, -ри, м. = джура 1. То козак йому промовляє: «Чуро мій, чуро, вірний слуго!» Ой як крикнув козак Нечай на чуру малого: «Сідлай, чуро, коня мого, а собі другого».
