Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурхайло

Бурхайло, -ла, м. Порывистый вѣтеръ, штормъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 114.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРХАЙЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРХАЙЛО"
Гуцу́льський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гуцулу. Желех.
Керпець, -пця, м. 1) = личак. Желех. 2) = постіл. Гол. Од. 75.
Кульга, ги́, м. Хромой, безногій человѣкъ. К. Бай. 125.
Леміщаний, -а, -е. Изъ лемішки. Леміщані вареники.
Обрезклий, -а, -е. Опухшій, брюзглый. Вони усі такі збрезклі затим, що картоплею живуть. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Позав'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Повязаться (о многихъ). Усі дівчата наші новими хустками позав'язувались.
Пооскомити, -млю, -миш, гл. Набить оскомину.
Примучувати, -чую, -єш, сов. в. приму́чити, -чу, -чиш, гл. Измучивать, измучить. Податками тебе примучено, важкою працею прикручено. Мир. Пов. II. 41. Примучено його на тілі. К. ХП. 130.
Чинарчина, -ни, ж. = чинарка. Харьк. у.
Шкорупа, -пи, ж. Корка на поверхности земли. Земля взялась шкорупою. Богод. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРХАЙЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.