Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ярувати

Ярувати, ярую, -єш, гл. Быть въ любовномъ возбужденіи. А той як коло дівчат ярує! Черк. у. В се врем'я Юпитер підпивши, з нудьги до жінки підмощавсь.... Моє безсмертиє ярує, роскошних ласк твоїх бажа». Котл. Ен. VI. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 543.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯРУВАТИ"
Википати, -па́ю, -єш, сов. в. википіти, -плю, -пиш, гл. Выкипать, выкипѣть. Аф. 330.
Віджиріти, -рію, -єш, гл. Отжирѣть.
Душа́, -ші́, ж. 1) Душа. Тіло потішається, як чоловік зап'є, а душа погибає. К. ЧР. 44. Чує щось душа, та мені не каже. Ном. Люблю як душу. Мет. 62. бо́гу ду́шу відда́ти. Умереть, отдать Богу душу. За час, за годину милосердному Богу душу оддав. Макс. (1849), 22. з душі́. Искренно. Ой чорнявую з душі люблю, — на біляву залицяюся. Лавр. сам душе́ю. Одинъ-одинешенекъ. Ном. № 10680. Лежала собі сама душею. МВ. (О. 1862. І. 81). чого́ душа́ забажа́є. Чего бы ни захотѣлось, — все. Кв. II. 331. по душі́ дзвони́ти. Звонить по мертвомъ. 2) Человѣкъ, душа. Забере з собою приятелів душ тридцять або й сорок, да й іде з ними в Київ бенкетувати. К. ЧР. 84. Йому треба над п'ятьма душми буть ураз, то тепер йому ніколи. Лубен. у. Вони у дві душі робили. Кролев. у. 3) Въ скрипкѣ: душка, подставка внутри, распорка. Здоров, скрипалю! — Здоров, чорте! — Ну, давай душу! — А скрипаль трісь об дуба скрипку, та й дав чортові душу з скрипки. Грин. І. 41. 4) Мѣсто внизу горла спереди. Не застебнулась до шиї, мені й надуло в душу. Рк. Левиц. 5) Опухоль на шеѣ. ЗЮЗО. II. 389. 6) — тата́рська. пт. Чайка. Вх. Пч. ІІ. 15. Ум. ду́шка, ду́шенька, ду́шечка, ду́шенятко, душеня́точко, души́ця. Кромѣ послѣдняґо слова, употребляются преимущественно какъ ласкательныя имена для любимыхъ, дорогихъ людей. Ой кріп та ромен та петрушечка.... кучерявий Іван, моя душечка. Н. п.
Ло́же, -жа, с. = ложа. Іде Мариня до ложа. О. 1862. IV. 37. Марусенька ходить, ясне біле ложе стеле. Рк. Макс. панського ло́жа. Знатнаго рода. неправого ло́жа. Незаконнорожденный. Желех.
Лоюва́тий, -а, -е. Салистый. Масло лоювате.
Мерзлякува́тий, -а, -е. Чувствительный къ холоду.
Настирати сов. в. насте́рти. Встрѣчено только въ безличной формѣ: насте́рло: припало, загорѣлось, приспичило, захотѣлось. Мнж. 186.
Попрошпечуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Проштрафиться (о многихъ). О. 1862. V. 109. Попрошпечувались, дак їх і попрогонили. Г. Барв. 44.
Солянка, -ки, ж. 1) Солонка. 2) Соленая вода, изъ которой вываривается соль. Kolb. І. 72. 3) Раст. Salicornia herbacea L. ЗЮЗО. І. 134.
Утолочувати, -чую, -єш, сов. в. утолочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать, вытоптать, утаптывать, утоптать. Коні втолочили траву.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.