Ворох, -ха, м. 1) Куча. у воросі погуторити. Поговорить въ компаніи. 2) Куча не вѣяннаго зерноваго хлѣба. Пшениці ворох був не вкритий. Ні жадної скирти не осталося — він усі помолотив. Вороха так до неба.
Кімлашня, -ні́, ж. соб. Калмыки.
Крисанечка, -ки, ж. Ум. отъ крисаня.
Миролю́бний, -а, -е. Миролюбивый. Миролюбним людям Бог помагає і дома й на полі.
Пороскочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. То-же, что и роскоти́тися, но во множествѣ. Позбірай мені ґудзики, а то по всій хаті пороскочувалися.
Рожин, -на, -не. Принадлежащій розѣ, мальвѣ.
Стружка, -ки, ж.
1) Стружка (дерева, глины).
2) У гребенщиковъ: родъ верстата для чистки роговыхъ пластинокъ. Ум. стружечка.
Толочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать посѣвы, траву. Цуцу, босий! не толоч проса. Паси, паси, коли хоч, тілько управи не толоч.
Упорати, -раю, -єш, гл.
1) Убрать, прибрать. Усе впорав.
2) Покончить, окончить, удовлетворить, успѣть сдѣлать. Трівайте, паніматки, впораю одну, а тоді другу (купчиха, отпуская товаръ). І те зроби, і друге зроби: де ж його усе впорати.
3) Укокошить, убить. Упорав по голові истиком та й одволік на друге місце, щоб не зразу знайшли.
4) Съѣсть.
Чупарно нар. Опрятно, красиво (объ одеждѣ, убранствѣ комнаты и пр.). На короваї шитий гарно рушник ізгорнутий лежав; я взяв його собі чупарно через плече й перев'язав.