Догука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Дозваться, докричаться. А ні достукаєшся, а ні догукаєшся. Насилу догукався хлопця.
Житло́ -ла́, с. 1) Житье, жительство. Не буде тобі ні добра, ні житла. Чорноморці на житло пішли собі, чи їх погнали, на гряницю. Ідуть люде на житло в степ. Коротке сватання! Таке й житло швидке й коротке: як нитка порвалось ув один мент. 2) Жилье, жилище, обитель. В глухій глуші пошукати, там де людського житла, а ні садиби не знайти. Осядеться чужий в його наметі, його житло засипле з неба сірка. О, пом'яни, мій Боже, їх у житлах праведних своїх.
Каптуровий, -а, -е. Относящійся къ каптуру.
Набазарува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Вдоволь поторговать или побыть на базарѣ. Ну що, набазарувалися? (Спрашиваютъ возвращающихся съ базара).
Надаре́мний, -а, -е. Напрасный, тщетный. Без твого призначення надаремна туга, сама даєш, вибіраєш, ах нелюба друга!
Нако́вувати, -вую, -єш, сов. в. накува́ти, -кую́, -єш, гл. 1) Наковывать, наковать, сковывать, сковать. Чого Бог не дасть, того коваль не накує. 2) О жерновахъ: дѣлать, сдѣлать насѣчки. 3) О кукушкѣ: куковать, накуковать. Зозуля накувала. Ось повернеться з москалів!.. Він їй замісць зозулі накує одудом.
Перетенетити, -не́чу, -тиш, гл. Всього тобі не перетенетити так, — шкода й заходу.
Плести, -ту, -теш, гл.
1) Плесть. Дівочки та віночки та плестимуть. Плетуть сітки та на твої дітки.
2) Вязать. Плести панчохи.
3) Вить. Плете... вірьовки.
4) — лозу. Родъ дѣтской игры: дѣти становятся въ два ряда лицомъ къ лицу, всѣ пары vis-avis берутся за руки; крайняя пара проходитъ подъ руками всѣхъ и становится съ противоположнаго конца, за ней слѣдующая и т. д., — подражаніе выплетанію изъ лозы какой нибудь вещи.
Пустота, -ти, ж. 1) Шалость, проказы. Ото вже пустоти робе. 2) соб. Шалуны. Дожидають мої голуб'ята. Оце як побачуть, з ніг мене звалять, тая пустота. Пустує цілий день моя оця пустота.
Східець, -дця, м. Ступенька (неподвижной лѣстницы); мн. східці. а) ступеньки неподв. лѣстн. б) неподвижная лѣстница. Ей красно в него і дворі єго, тисові сінці, яворові східці.