Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щиколодка

Щиколодка, -ки, ж. Щиколотка. Кіев. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩИКОЛОДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩИКОЛОДКА"
Бубончик, -ка, м. Ум. отъ бубонець.
Допріва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допрі́ти, -прію, -єш, гл. Свариваться, свариться вполнѣ. Каша пріла, не допріла. Мил. 72.
Збу́дь-Вік, -ка, об. Отжившій, очень старый, дряхлый отъ старости. Перша збудь-вік Пріська Чирянка, змолоду не раз сиділа в куні, позводила на той світ аж трьох мужиків. Кв. II. 87.
Киплячий, -а, -е. = кип'ячий.
Кравцівна, -ни, ж. Дочь портного.
Натопкуваний, -а, -е. = натоптуваний.
Оборонець, -нця, м. Защитникъ, заступникъ. Мали пани на Вкраїні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті. Н. п.
Повитолочувати, -чую, -єш, гл. Вытоптать (растенія, во множествѣ). Таке мені горе: чиїсь коні повитолочували і ячмінь, і пшеницю. Славяносерб. у.
Пришелепкуватий, пришелепуватий, -а, -е. Пришибленный, придуроватый. Чуб. II. 623. Левиц. І. 323. Славна дівка на натуру, — пришелепкувата. Мил. 105.
Слюзувати, -зу́ю, -єш, гл. Плакать часто. Воно усе було слюзує та й слюзує, і день, і ніч. Новомоск. у. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩИКОЛОДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.