Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щебетнути

Щебетнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ щебетати. Дай водиці напитися, дівчино хороша! — Та чому ні, — щебетнули, — ось вода погожа. Млак. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 523.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕБЕТНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕБЕТНУТИ"
Виполіскувати, -кую, -єш, сов. в. виполоскати, -щу, -щеш, гл. 1) Выполаскивать, выполоскать. Виполоскали, обмили, та й принесли у шинок. Стор. II. 69. 2) Вымывать, вымыть, уносить, унести водой. На саме дно (чорт) спуститься, вхватить землі в пащеку і с тею землею наверх. А море глибоке, поки.... вирине він з моря, то вода вже геть виполоскала землю з рота. Драг. 15.
Ґляґ, -ґа, м., ґля́ґа, -ґи, ж. Часть желудка жвачнаго животнаго, употребляемая для створаживанія молока. (Херс. г.). Створожившееся молоко изъ желудка маленькаґо теленка, кусочекъ котораго (молока) бросаютъ въ удой молока, чтобы оно скорѣе створожилось. (Гол. I. Вступленіе, 700). Употребл. также лишь во мн. ч.: ґля́ґи, Ум. ґляґу́шки. Маркев. 158.
Заблуди́ти, -джу́, -диш, гл. Заблудиться, сбиться съ пути. Заблудив, не попаду на свою дорогу. Рудч. Ск. II. 101.
Маня́к, -ка́, м. и маня́ка, -ки, ж. 1) Чучело. А ще б'ють тетерюків на маняки. 2) Вѣха. Багацько снігу, але дарма! Маняки є шляхом, то потраплю. Канев. у. 3) Призракъ, привидѣніе. Боюсь сіх відьом да маняк. ЗОЮР. II. 42. 4) Статуя? Баня (церковна) виведена зкругла — гранчаста, — одна гранка більша, а друга менша, і на кожній більшій гранці вікно, а на меншій — замісць вікна, маняк з чорного мармуру. Св. Л. 25.
Панотецький, -а, -е. Отцовскій. Злякавсь і батько тоді, забувсь і про свою повагу панотецьку. Г. Барв. 465.
Погнисти, погнити, -нию, -єш, гл. Погнить. Картопля погнала на грядці.
Сіркувати, -кую, -єш, гл. Мазать стѣны полубѣлой глиной передъ окончательнымъ бѣленіемъ. Давайте глини, будемо сіркувати, а послі побілуємо. (Залюб.).
Стругачка, -ки, ж. Скребокъ для чистки дорожекъ. Полт. г. Cм. стругач 2.
Убавлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. убавитися, -влюся, -вишся, гл. Затихать, затихнуть, умолкать, умолкнуть. Ми кинули сухарі, — собаки й убавились, а то було гавкали. Новомоск. у. (Залюб.).
Шлюбувати, -бую, -єш, гл. 1) Давать обѣтъ. Шлюбувати від горілки. МУЕ. І. 110. 2) Вѣнчаться. МУЕ. І. 129. Шлюб брала, шлюб шлюбувала перед попом, перед дяком з Юрком козаком. Мет. 172.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕБЕТНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.