Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щебетливий

Щебетливий, -а, -е. 1) О птицѣ: постоянно щебечушій, пѣвучій. Пташечко моя щебетлива. 2) Говорливый. Весела собі, щебетлива. МВ. ІІ. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 523.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕБЕТЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕБЕТЛИВИЙ"
А́кати, -каю, -єш, гл. Часто повторять меж. а.
Вабитися, -блюся, -бишся, гл. Быть привлекаемымъ, прельщаемымъ: льститься на что.
Вискіпатися, -паюся, -єшся, гл. Проявиться, взяться. і звідки се він вискіпався на наше безголов'я?
Відхрестити, -ся. Cм. відхрещувати, -ся.
Гикання, -ня, с. Иканіе.
Гре́бчик, -ка, м. Ум. отъ гребець.
Ґала! = Гайда! Сів на коня та й ґала на той плац. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Ґуґлюва́тий, -а, -е. Покрытый шишками. Новомоск. у. (Залюбовс.). Ґуґлювата деревина. Кіевск. у.
Мартови́й, -а́, -е́ = марцьовий.
Подоробляти, -ля́ю, -єш, гл. Додѣлать, окончить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕБЕТЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.