Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щебетливий

Щебетливий, -а, -е. 1) О птицѣ: постоянно щебечушій, пѣвучій. Пташечко моя щебетлива. 2) Говорливый. Весела собі, щебетлива. МВ. ІІ. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 523.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕБЕТЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕБЕТЛИВИЙ"
Верхівень, -вня, м. Верховой, всадникъ. Приїхали ті верхівні. Драг. 305. Учора два верхівні бігло за возом. Лубен. у.
Видавання, -ня, с. 1) Выдача. Уман. І. 116. 2) Изданіе (книгъ). Желех.
Вимантачити, -чу, -чиш, гл. 1) Выострить мантачкою (Cм.) 2) Выманить что, выпросить. Мнж. 177. Не придумає, щоб його тут утворити таке, щоб у чумака гроші вкрасти, або як вимантачить, то вимантачить. Рудч. Ск. II. 169.
Канянка, -ки, ж. Раст. повилика, Cuscuta. Хотинск. у.
Лі́течко, -ка, с. Ум. отъ літо.
Наже́ртися Cм. нажиратися.
Під'ядлівчак, -ка, м. пт. Sitta euroраеа, поползень. Вх. Лем. 449.
Пославка, -ки, ж. Слухъ, молва. Черк. у. Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив. МВ. (КС. 1902. X. 141).
Сухорлявість, -вости, ж. Сухощавость. Желех.
Тандитниця, -ці, ж. Старьевщица, ветошница. Шейк. Ум. танди́тнична.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕБЕТЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.