Вичути, -чую, -єш, гл. Прослышать, услышать о чемъ. Посилают купити там, де вичуют, же туньша, а добра.
Год, -ду, м. 1) Годъ, Год — великий чоловік. Влітку день — год. Ой гуляв, гуляв бідний козак-нетяга сім год і чотирі. Сім год баба похмілялась, та з похмілля і вмерла. Два годи любились вони дуже. Другого чи третього году прислав їй гроші, — на второй или на третій годъ прислалъ ей деньги. у год. Черезъ годъ. Дак він жив год. Вони в год як раз і прийшли довідаться. під год, як до году. Какъ въ какой годъ. Під год (як до году) так і хліб родить. год-у-год. Изъ года въ годъ. Так год-у-год і живемо, хвалити Господа. в ряди-годи. Рѣдко, иногда. 2) мн. года. Лѣта. Инший молод годами, та старий літами. года вийшли кому. Достигъ извѣстныхъ лѣтъ. Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли. 3) у году бути. Служить по найму на годъ. по годах ходити. Служить пр найму на годъ нѣсколько лѣтъ. Та щоб я й горенька не знала, та щоб я не ходила по годах. Та буде ж мене по строках, буде ж мене й по годах. Ум. годок, годочок. Їй дванадцять годочків.
Двадця́ток, -тку, м. Двадцать. До літ двадцятка сяк-так було, а в сім часі і того не стало.
Доколо́ти, -ся. Cм. доколювати, -ся.
Задзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Зазвенѣть, зазвонить самому. Самі дзвоники задзвонилися.
Обростати, -та́ю, -єш, сов. в. обрости, -сту́, -сте́ш, гл. Обростать, обрости. Коло живої кости м'ясом мусить обрости.
Пам'ять, -ти, ж. 1) Память. Май ти розум, май ти пам'ять в своїй головонці. 2) Память, воспоминаніе. Квітчина пам'ять буде свята вовіки поміж нами. 3) до пам'яти прийти. Прійти въ память, прійти въ себя. Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла. 4) на пам'яті стати. Припомниться. Тоді тобі усі діла на пам'яті стануть.
Подущина, -ни, ж. Подушка, не особенно хорошая подушка.
Пристрітельний, -а, -е. = пристрітний.
Хвартушина, -ни, ж. = хвартух. Спідничина не зіходить, хвартушина не стече. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею. Ум. хвартуши́нка.
