Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щадниця

Щадниця, -ці, ж. Сберегательная касса.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 522.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩАДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩАДНИЦЯ"
Відкопування, -ня, с. Откапываніе.
Доте́пно нар. Способно, искусно.
Монасти́рь и пр. = манасти́рь и пр.
Надсо́хнути Cм. надсихати.
Платний, -а́, -е́ 1) Получающій плату. 2) Расплатившійся, находящійся въ разсчетѣ. Глядіть-же — ми платні. Лебед. у. Бувши винним, треба буть і платним. Ном. № 10649.
Похурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пожужжать отъ быстраго вращенія (о веретенѣ, напр.).
Пророка, -ки, м. = прорік = пророк. Як був собі чоловік пророка. Мнж. 125.
Роспуста, -ти, ж. 1) Распущенность, своеволіе. дати роспусту. Распустить, избаловать. Мала вдова їдну дочку, дала її роспусточку. Грин. III. 386. 2) Развратъ, распутство. Ум. роспустонька, роспусточка.  
Смолі, -лів, м. мн. Сопли. Угор.
Ціпивно, -на, с. = ціпи́льно. Шух. І. 166.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩАДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.