Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варня, -ні, ж. Помѣщеніе для варки, кухня. Желех.
Віну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = війнути. Не чорна хмара налітала, не буйні вітри вінули, як душа козацька молодецька з тілом разлучалась. АД. І. 118. Вітрець не віне́. МВ. І. 79.
Діра́, -ри́, ж. Дыра. Забий діру — собака не полізе. Ном. № 5903.
Жолда́к, -ка́, м. и пр. = жовдак и пр.
Заужа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Взять на веревку. Черкес із-за Онапа арканами його як цапа зв'язав, опутав, заужав. Мкр. Г. 7.
Зи́чно нар. Громко, звучно. Громада зично загула. Шевч. 558.
Ли́пець, -пця, м. 1) Мѣсяцъ іюль. Одного літнього гарячого дня в місяці липці 184... року з города Тули вийшла купка хлопців. Левиц. Пов. 3. 2) род. пад. — пцю. Липовый медъ.
Луза́н, -на, м. Орѣхъ, который самъ вылущивается. Борз. у. Ум. лузане́ць.
Одернувати, -ну́ю, -єш, гл. Обложить дерномъ.
Омазкати, -каю, -єш, гл. Обмазать. Вх. Лем. 443.