Верблик, -ка, м. Принадлежность уздечки, — задвижки, удерживающія съ обѣихъ сторонъ уздцы, вкладываемыя въ ротъ лошади.
Вибалок, -лку, м. Отроги оврага, степной балки.
Ворожбит, -та, м. Гадальщикъ, колдунъ.
Глушко, -ка, м. Глухой человѣкъ.
Губи́ще, -ща, с. ув. отъ губа. Замкни моїм ворогам губи і губища.
Капшучок, -чка, м. Ум. отъ капшук.
Кокорудка, -ки, ж. Шишка (сосн. и пр.)
Перехрищувати, -щую, -єш, сов. в. перехристи́ти, -щу, -стиш, гл. = перехрещувати, перехрестити. Як побачить було хорошу пані або жидівку, то й перехристить у свою віру.
Слід I, -ду, м.
1) Слѣдъ. В чоботях ходить, а босиї сліди робить. у сліди кому уступати. Ходить по слѣдамъ кого, поступать по чьему примѣру, подражать.
2) Знакъ, признакъ. І сліду не осталось. Ум. слідо́к, слідо́чок, слі́донько.
Узьмінь Самое глубокое мѣсто въ рѣкѣ съ быстрымъ теченіемъ, не замерзающимъ зимой.
