Глидати, -даю, -єш, гл. Глодать, ѣсть. Дай, Боже, із-за молоду кости їсти, а на старість м'яке глидать. Дітей годувать — як камінь глидать.
Давнина́, -ни́, ж. Старина, древность. Стали теревені гнуть, давнину згадувать; потрошки-потрошки і розбили свою тугу. Да́вня давнина́. Давно прошедшее время. Давня то давнина, а наче вчора діялось. Що мені нагадала ця пісня? Яку давню давнину пригадала вона мені! І мою молодість, і мою покійницю, і мої літа давні. У причтах-приказках уста мт отверзу, про давню давнину тобі я возглаголю.
Ковбатка, -ки, ж. Кусокъ. Дали ковбатку свинини, що була в борщі. Чоловік кабана смалив, циган і нарипився: дай та й дай йому м'яса. Той дав йому ковбатку.
Колісництво, -ва, с. Ремесло колесника.
Ліс, -су, м. Лѣсъ. Кривого дерева в лісі найбільше. В ліс дров не возять. Ум. лісок, лісонько, лісочок. За темними лісоньками плаче дівка слізоньками. Прилетіла зозуленька з темного лісочку, сіла, пала, закувала в зеленім садочку. Ув. ліси́ще. Ви, ліси-лісища, ви, бори-борища.
Пообрушувати, -шую, -єш, гл. Потрясти, обвалить (во множествѣ).
Скоромина, -ни, ж. Скоромное, скоромная пища. Прощавай, скоромино, йди, піснино. Забажалось йому скоромини.
Скупчитися, -чуся, -чишся, гл. = скупитися. Коло шинку людей скупчилося багато. Дівчата коло мене скупчились.
Убогачення, -ня, с. Обогащеніе.
Цікавий, -а, -е. 1) Любопытный, интересующійся, любознательный. «Хто се, хто се?» спитаєте цікаві дівчата. Що люди собі про нас балакают, — не цікавий я знати. На все цікавим оком спозирає. 2) Бойкій, живой, шустрый. Яке цікаве! 3) Смыслящій, искусный. Цікавий козак, та босий. Цікавий, як циган до бджіл. В єднім селі був бардзо цікавий коваль; бувало як вистригне плуга, рало, сокиру, або окує вола, то на чудо, аж сміється. 4) Интересный. Се дуже цікава річ. Ум. цікаве́нький.