Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шума

Шума, -ми, ж. Остатки соломы, употребляемой на плотины. Черн. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 518.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУМА"
Гуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. 1) Грохотать, стучать. 2) Ворковать. Ой ну люлі, люлі! налетіли гулі, стали гуркотати, що дитині дати. Дѣтск. пѣсня. Ой голуб гуде, голубка гуркоче. Чуб. V. 280.
Змолодіти, -ді́ю, -єш, гл. Помолодѣть. Все у природі немов змолоділо. Щог. Сл. 61.
Мешка́нка, -ки, ж. Жительница, жилица.
Повислужуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Выслужиться (о многихъ). Швидко ж ви, дівчата, повислужувалися: у ту неділю з дому, а в цю вже додому. Кіевск. у.
Пороспуджувати, -джую, -єш, гл. = поросполохувати.
Постанець, -нця, м. Тараканъ. Вх. Лем. 454.
Промовити, -ся. Cм. промовляти, -ся.
Семидільник, -ка, м. Дѣлающій за разъ нѣсколько дѣлъ.
Смовдирь, -ря, м. Бездѣльникъ, лѣнтяй.
Сояшник, -ка, гл. = соняшник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.