Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бук, -ка, м. 1) Букъ, Fagus silvestris. Коби ми ся тот бук розвив та й берези білі. Гол. Ночує Ганна під еннім небом, під зеленими буками. Левиц. І. 62. 2) Переносно: палка, розга. Наука не йде на бука. Ном. № 6024. Як не даси з прозьби, то даси з принуки, а чого прозьва не докаже, то докажуть буки. Ном. № 1059. Буком того, хто не боронить свого. Фр. Пр. 129.
Вечоряти, -ря́ю, -єш, гл. = вечоріти. Уже вечор вечоряє. Мил. 71.
Викобзати и виковзати, -ваю, -єш, гл. Скользя по льду, продѣлать дорожку. Аф. 330.
Вимочити, -ся. Cм. вимочувати, -ся.
Гвинтовка, -ки, ж. Винтовка. Стор. II. 12.
Зк.. Всѣ слова, начинающіяся на зк,. Cм. на ск.
Обіздріти, -дрю, -риш, гл. 1) Увидѣть. Борз. у. 2) поки сонце обіздріє. Пока роса спадетъ. Мнж. 187.
Росколотити, -ся. Cм. росколочувати, -ся.
Узуття, -тя, с. Обувь. У неї ні одежи теплої, ні узуття як слід. Мир. Поп. I. 126.  
Хліборобка, -ки, ж. Женщина, занимающаяся хлѣбопашествомъ.