Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верходуб, -ба, м. Раст. Laserpitium latifolium. Лв. 99.
Загна́ти, -ся. Cм. заганяти, -ся.
Зміркувати, -ку́ю, -єш, гл. Сообразить. К. Іов. 45. Зміркували, зрахували, що з козака буде. К. Досв. 163.
Накочува́ти 1, -чу́ю, -єш, гл. Прикочевать. Накочувала сарана (про діти). Ном. № 9247.
Посвист, -ту, м. Свистъ. Гук і посвист. Так божевільний гукає і свище. Мир. Пов. II. 74.
Посиротіти, -тіємо, -єте, гл. Осиротѣть (о многихъ). Г. Барв. 172. Я молода завдовіла, діти мої посиротіли. Чуб. V. 806. Завсіда ми з худобою були, а тепер оце посиротіли. Драг. 143.
Почмихати, -хаю, -єш, гл. Нѣкоторое время чмихати. Подивилась, почмихала... сказано, знахарка: зараз почула щось непевне. ЗОЮР. II. 34.
Суперечатися, -чаюся, -єшся, гл. = суперечитися. Черн. г.
Упирь, -ря, м. Мертвецъ, сосущій кровь живыхъ, упырь. Один чоловік умер та й став упирем. А упирі кров з людей п'ють. Грин. II. 96.
Хохоланя, -ні, ж. = хохолаз. Вх. Лем. 479.