Винужати, -жаю, -єш, гл. Изнурять. Ну, навіщо б я себе отак винужав: день у школі, прийде ніч — одно за книжками сидите.
Гостівни́к, -ку́, м. Раст. Geranium sanguineum L.
Де́нде нар. = Де-не-де. Та там денде кислиць видно.
Долови́ти Cм. доловлювати.
Єрети́цтво, -ва, с. Ересь.
Закоха́ння, -ня, с. 1) Любовь. Не я, милий, осудила, судять же нас люде, що з нашого закохання нічого не буде. Хто не знає закохання, той не знає лиха. 2) Возлюбленный возлюбленная. А десь моє закохання до вечери сиділо. Вернися, любе закохання, перестань ся гнівати.
Насі́нний, -а, -е. Сѣменной, сѣменистый.
Позраховувати, -вую, -єш, гл. Счесть (во множествѣ).
Покувати, -ку́ю, -є́ш, гл.
1) Сковать, выковать (во множествѣ). Да покувала б я, да позолотила золотії крилечка. Покуймо ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла.
2) Подковать (многихъ). Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твою біль поїду. Вчився робити, черевичків шити. І пошив, покував.
3) Перестать куковать (о кукушкѣ). Уже зозуленьки та й покували, соловієчки пощебетали.
Усяк II, нар. = усяково. Давай її лаяти, ганити, усяк її проклинати.
