Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурлити

Бурлити, -лю, -лиш, гл. Бурлить. Чути — щось гуде клекоче, бурлить страшніше самого грому. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 113.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЛИТИ"
Бакан, -ну, м. Родъ красной краски. Шейк.
Баштанчик, -ка, м. Ум. отъ баштан.
Бормотати, -чу́, -чеш, гл. я пр. = бурмотати и пр.
Виправдатися, -ся. Cм. виправдувати, -ся.
Гам! меж. 1) Означаетъ въ дѣтскомъ языкѣ: ѣсть. Не плач, дитино, зараз будем гам. — І сам не гам і людям не дам. Грин. І. 236. 2) Означаетъ быстро проглотить. А лисичка його гам! та й проковтнула. Рудч. Ск. II. 3.
Лелі́ння, -ня, с. Тихое теченіе. Тихе леління... води по камінні. Левиц. І.
Підчинка, -ки, ж. Оборка на подолѣ юбки. Гол. Од. 21.
Похилити, -ся. Cм. похиляти, -ся.
Проповідник, -ка, м. Проповѣдникъ. К. Кр. 27.
Чигати, -га́ю, -єш, гл. Подстерегать. К. ЧР. 312, 16, 167. Піднялись чужі на мене, на люю чигають душу. К. Псал. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.