Відчіпне, -ного, с. Отступное. Візьміть одчіпного. Я б йому відчіпного дав, аби тільки покинув нас.
Волота, -ти, ж. = волот.
Гоча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Ржать. Уже коні на стану гочать.
Губеня́, -ня́ти, ж. Губка (у чоловіка). Ласкательное слово, употребляемое болѣе во мн. ч.: губеня́та. Мале дитя надме губенята. Ум. Губеня́тка.
Його, йому мѣст., родит. и дат. пад. отъ він.
Козлиний, -а, -е. Козлиный. Яка в тебе, дідусеньку, козлиная борода.
Неслава, -ви, ж. Безславіе, позоръ; дурная репутація. Погубиш їх, і їх слава стане їм в неславу. Ой він її не займає, бо сватати має, він до неї не горнеться, неслави боїться. Любив я дівчину, любив я свою, а люде говорять неславу на нюю. у неславі бути. Быть обезславленнымъ; пользоваться дурной репутаціей. Наш піддружбо хороший, пожич дружбі грошей, бо наш дружба в неславі, його шапка в заставі. у неславу вводити. Подвергать пересудамъ, безславить кого. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. у неславу входити. Безславить себя, подвергать себя пересудамъ. Сама ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько-нераненько із юлиці ходиш. Ум. неславонька. Не тра було моїй рідні неславоньки наробити.
Оморочувати, -чую, -єш, сов. в. оморо́чити, -чу, -чиш, гл. = обморочувати, обморочити.
Повводити, -джу, -диш, гл. Ввести (многихъ).
Псина, -ни, ж. Псина. Употребл. какъ бранное слово. Чи чуєш, псино, як старці співають?
