Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варня, -ні, ж. Помѣщеніе для варки, кухня. Желех.
За́біч Ii нар. Въ сторону, въ сторонѣ, стороною. Нашого хутора не зачепила буря, пішла мимо, наш зостався забоч. Новомоск. у.
Зарі́вна и зарі́вно, нар. Поровну, ровно, наравнѣ; одинаково; все равно. Укупі грались (панич та лакей — діти) і усе у них зарівна. Мнж. 70. Каждого зілля узяти зарівно. Вона ділить все зо мною — зарівно щастя з бідою. Чуб. V. 519. Йому зарівно, чи дома, чи ні. Камен. у. Коли не Галя, то хай і... Варвара буде, а я зарівно пропав, бо не буду любити. Св. Л. 319.
Квакання, -ня, с. Кваканье.
Курячка, -ки, ж. Куриный пометь. Желех.  
Наві́дати, -ся. Cм. навідувати, -ся.
Оскряк, -ки, м. = віскряк. Утри оскряки.
Підвал, -лу, м. 1) ? 2) у підвал. Безъ разбору, сплошь. Зсапувала все в підвал. Сосниц. у.
Покоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Покориться, смириться предъ кѣмъ. Кому мені покоритися: чи старому та старенькому, чи малому та малесенькому. Чуб. V. 669.
Усувати, -ваю, -єш, сов. в. усунути, -ну, -неш, гл. Вдвигать, вдвинуть.