Блекотати, -чу́, -чеш, гл.
1) = белькотати.
2) Клокотать. Беру воду з переводу, а вода блекоче.
Запо́їни, -їн, ж. мн. Обрядовое угощеніе отъ жениха родителей невѣсты и другихъ родственниковъ послѣ заручин и сопровождаемое положенными для этого пѣснями. — дівоцькі = дівичвечір.
Зґля́ґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Створожиться. Зґляґалось молоко.
Людни́й, -а́, -е́ 1) Людской, свойственный человѣку. Одно, та й те не людно (про дитину). 2) Многолюдный.
Побережник, -ка, м. Лѣсной стражъ, полѣсовщикъ, лѣсникъ.
Пойняти, -йму, -меш, гл. = поняти.
Попідтікати, -каємо, -єте, гл. То-же, что и підтекти, но во множествѣ.
Тетюха, -хи, ж. Лихорадка, febris. Най тя бере зла тетюха, таки будеш коротюха.
Умудруватися, -руюся, -єшся, гл. = умудритися. Бач, чортика! Бач. подлюка! як умудрувався.
Фабра, -ри, ж. = хварба.