Близень, -зня, м. Близкое разстояніе.
Гребі́нни́к, -ка, м. 1) Дѣлающій гребешки, гребеночникъ. 2) = Гравилат, Geum urbanum L.
Жизняни́й, -а́, -е́. Жизненный. Се воля жизняних непохибних законів, що сила силою із віка в вік була.
Зачина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зача́ти, -чну, -не́ш, гл. 1) Начинать, начать. То ж козаки із ляхами пиво варить зачинали. Дума. Зачало світати. Як приїхав приймачище, зачав тещу бити. 2) Начинаться. Як зачинає звада, не поможе й рада.
Либо́нь нар. Вѣроятно, кажись. Либонь і до гробової дошки щастя не дочекаюся. Чорна хмара наступає, либонь дощик буде. X. А під лісом, край дороги, либонь курінь мріє.
Мара́, -ри, ж. 1) Призракъ, привидѣніе. Вони ж, бачивши його, що ходить по морю, думали, що се мара. Василина з'явилась і счезла, як мара. Що ж се таке? Се не мара, моя се мати і сестра. 2) Злой духъ, разновидность чорта, обморочивающій людей, затемняющій имъ разсудокъ, чтобы завести ихъ въ опасное мѣсто. Туди мене мара несе, де грають музики. Убрався в сажу, як мара. a мара його знає, де він ся подів! A чортъ его знаетъ, куда онъ дѣвался! 3) Сонъ, сновидѣніе, греза. Сон — мара, Бог — віра. Чаще во мн. ч.: мари. Ой місяцю-місяченьку! не світи нікому, тільки мойму миленькому, як іде додому. Світи йому вдень і вночі і розганяй мари. У Левицкаго употребл. въ значеніи: мечты. Не зросла вона в роскоші. Мари об таких хатах раскішних здались їй пустими.
Машке́ра, -ри, ж. Лягушечья шкурка зачарованной царевны, которую царевна можетъ снимать (въ сказкѣ).
Пополотніти, -ні́ю, -єш, гл. Поблѣднѣть. Пополотніла Мотря.
Прутикувати, -ку́ю, -єш, гл. Шить прутик.
Чорнокрилий, -а, -е. Чернокрылый. Галочки чорнокрилі. Ластівочка чорнокрила.