Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпориш

Шпориш, -шу, м. Раст. Polygonum aviculare L.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПОРИШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПОРИШ"
Брацький, -а, -е. = братський.
Вибештати, -таю, -єш и вибештувати, -тую, -єш, гл. Выбранить. Вибештував, буде з його. Ном. № 3804.
Вигоїти, -ся. Cм. вигоювати, -ся.
Грунт, -ту, м. и пр. Cм. Ґрунт и пр.
Засоро́мити, -ся. Cм. засоромлювати, -ся.
Кравцівна, -ни, ж. Дочь портного.
Лу́чен, лучний, -а, -е. = влучен. Бог не скорен, та лучен. Ном. № 47.
Мри́ґати, -ґаю, -єш, гл. 1) Моргать (глазами). Тілько мриґа, нічого не говоре. Новомоск. у. 2) = ремиґати. Не їсть, а тільки мриґа. Черк. у.
Уїдливо нар. Назойливо, неотвязно. Та так же в'їдливо причепився, що й не од женеш. Харьк. у.
Шестишаговик, -ка, м. Монета въ шесть грошей, три копейки. Драг. 189.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПОРИШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.