Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верескотнява, -ви, ж. = вереск.
Відмолюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відмолитися, -люся, -лишся, гл. Отмаливаться, отмолиться, избавиться отъ кого молитвой. Від чорта би-м ся відхрестив, а від тебе ні відхрещусь, ні відмолюсь. Ном. № 2806.
Ґерува́ти и ґирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. Мнж. 181. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. Шевч. (О. 1861. X. 3). 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. Греб. 376. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Мнж. 181. Cм. Керувати.
Димі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Дымить, испускать дымъ.
Капельмайстер, -стра, м. Капельмейстеръ. Ум. капельмайстерчик. Доньку віддала за дударчика за годного тверезого капельмайстерчика. Гол. III. 463.
Обмежити Cм. обмежувати.
Похитрувати, -ру́ю, -єш, гл. Похитрить.
Рославий, -а, -е. = рослий. Рославі явори. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Сліп, -па, -пе = сліпий. Чого б і плакав сліп, як би бачив світ. Ном. № 5375.
Шпіклір, -ра, м. = шпихлір. Винниц. у.