Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ана́хтема, -ми. 1) ж. Анаѳемствованіе. Сьогодня в церкві анахтему співали. 2) об. Проклятый, отверженный человѣкъ, анаѳема. Употребляется какъ бранное слово. У Котл. также ана́хтем, -ма: Анахтем вічний Турн пропав. Котл. Ен. V. 39.
Гайворонячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій грачу, грачевый, грачій.
Гнуздечка, -ки, ж. Ум. отъ гнузда.
Заму́жній, -я, -є. = замі́жній. Замужній хліб добрий, да не пожиточний. Чуб. III. 121. Ох, як би я знала замужнее лихо, то гуляла б у матінки тихо. Грин. III. 297.
Конич, -ча, м. = конюшина. Вх. Лем. 426.
Наузкрай нар. На краю, на концѣ. Наузкрай ниви курився димок.
Пропозивати, -ва́ю, -єш, гл. Просудить, истратить деньги на процессъ. Десятина та може варта сто карбованців, а я й пропозиваю сто. Рк. Левиц.
Суспільний, -а, -е. 1) Смежный. 2) Общественный. Желех.
Хвель, -лю, м. ? Дивного хвелю чоловік. Ном. № 13904.
Шельмувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Клеймить, обрѣзывая уши. 2) Бранить, клеймить, шельмовать.