Жидя́, -дя́ти, м. Еврейскій ребенокъ, жиденокъ. Ідуть малеча-жидки з свічками і по боках вулиці тож жидята.
Каменний, -а, -е. Каменный. Попід гору каменную покопали шанці.
Карафочка, -ки, ж. Ум. отъ карафа.
Книгарь, -ря, м. Книжный торговецъ, книгопродавець. За поміччу ш. п. Кожанчикова, що не тільки яко книгарь, але яко правдивий... приятель покійників прийнявся за сю справу, друкується тепер усе. .
Подвоїти, -двою, -їш, гл. Удвоить.
Рибонька, рибочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ риба. 2) Ласкательное имя къ женщинамъ. Серденько, рибонько, дорогий кришталю. Стала коло матусі і стоїть, не дише, моя рибочка.
Росквакатися, -каюся, -єшся, гл. Расквакаться. Переносно: разревѣться. А дитина на припічку росквакалася.
Тестівщина, -ни, ж. Имущество, унаслѣдованное отъ тестя.
Урода, -ди, ж. Вообще физическія качества, въ частности: красота, миловидность. Погинули депутати шляхецької вроди. Ой гляну я в чисту воду та на свою вроду, — аж-но моя врода на личеньку красна. Моя врода, як повная рожа: і на личеньку рум'яненька, і на стану гожа. Співають у пісні, що нема найкращого на вроду, як ясная зоря в погоду. . Хорошая дружина на вроду. Ум. уро́донька.
Ціпа-ціпа, меж. = ціп 2.