Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бризкатися, -каюся, -єшся, гл. Брызгаться.
Бубна, -ни, ж. = ґуля. Черном.
Вилити, -ся. Cм. виливати, -ся.
Дзвонари́ха, -хи, ж. Жена звонаря.
Зрубити, -блю́, -биш, гл. Сдѣлать срубъ. Зрубив хату. Н. Вол. у.
Колисати, -шу́, -шеш, гл. 1) Колыхать. 2) Качать въ люлькѣ. Теща дитя колисала. Гол. І. 43. Колисала мама сина, свого чорнобривця. КС. 1893. VII. 82.
Прочередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть чередником.
Світувати, -ту́ю, -єш, гл. Ходить по свѣту. Чуб. III. 262.
Трі́патися, -паюся, -єшся, гл. 1) Биться. Риба блищала проти місяця білою як срібло лускою, тріпалась, побивалась в сітці. Левиц. I. 109. 2) Встряхиваться, трепетать. Пташки тріпались, перелітаючи з дерева на дерево. Левиц. І. 374. 3) Горячиться, сердиться, приходить въ раздраженіе. Не тріпайся, а попереду роспитайся, хто винен. НВолын. у. Ось не тріпайся, Іване, дурно, бо я не винен. Каменец. у.
Учутка, -ки, ж. = поголоска. Шух. І. 33.