Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкідник

Шкідник, -ка, м. Причиняющій вредъ, вредящій. Желех. Вх. Зн. 82.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 500.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКІДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКІДНИК"
Бумбак, -ка, м. Жукъ. Угор.
Зі́монька, -ки, ж. Ум. отъ зіма.
Лет, -ту, м. Леть, полетъ. Туди саме лет (бджолам) через яр. Черк. у.
Набаляндра́сити, -ра́шу, -сиш, гл. Наболтать, наговорить чепухи.
Оброслий, -а, -е. Обросшій.
Пестунчик, -ка, м. Ум. отъ пестун.
Попідтікати, -каємо, -єте, гл. То-же, что и підтекти, но во множествѣ.
Прихильник, -ка, м. 1) Человѣкъ расположенный къ кому. 2) Сторонникъ, поборникъ. Прихильники ґрецької і латинської церкви. К. Кр. 14.
Харкати, -каю, -єш, гл. Харкать. Зачав плювати та харкати. Драг. 90. Стогнали, харкали.... Котл. Ен.
Шкарупиний, -а, -е. = шкарубкий. Кожух шкарупиний. КС. 1882. X. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКІДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.