Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бубнити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) О бубнѣ: издавать звукъ; играть на бубнѣ. Бубни бубнять. Рудч. Ск. II. 5. Бубон бубнить, скрипка грає. Ком. ІІ. № 529. 2) Разглашать, разносить. Грицько вгору іде, шумить, бубнить, куди йде, що в великім щастю. Pauli. II. 104.
Гноївка, -ки, ж. 1) Навозная жижа, вода, въ которой мокъ навозъ. Вх. Зн. 34. Випила б і гноївки, не то що, та нігде і на тлі води не видко. Гн. IV. 64. 2) Erystalis tenax. Вх. Лем. 404.
Громадя́нин, -на, м. Членъ грома́ди, членъ общества. Оце зібралися ми, панове-громадяне, про от що розсудить. Гліб. Хай буде громадянином тієї землі, де уродився й виріс. О. 1861. X. 150.
Гу́бці, -бець, ж. мн. Губки. Мандзейко, душейко, дай же ми губці. Гол. II. 484.
Лікаре́нко, -ка, м. Сынъ лѣкаря.
Незаборонно нар. Невозбранно.
Переламатися, -маюся, -єшся, гл. Переломаться многимъ предметамъ одному за другимъ.
Підгерстя, -тя, с. = підгейстер. АД. II. 27.
Підісковий, -а, -е. Относящійся къ підіску. підіскове долото́. Долото, которымъ дѣлаютъ желобъ въ оси, чтобы вставить підісок. Черк. у.залізо. Желѣзо рѣзкое толстое, употребляемое для підісків. Вас. 198.
Туркавка, -ки, ж. Птица Columba Turtur L, горленка. Шейк. Вх. Пч. II. 19. Ум. туркавонька, туркавочка.