Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шворінь

Шворінь, -рня, м. 1) = швірень. Рудч. Чп. 249. Чуб. VII. 402. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Вас. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВОРІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВОРІНЬ"
Бузувірів, -рова, -ве = безувірів Як то ми одно думали про бідних дівчаток та про бузувірових москалів. Кв. (О. 1861. VII. 6).
Висушувати, -шую, -єш, сов. в. висушити, -шу, -шиш, гл. Высушивать, высушить, изсушить. Який Бог змочив, такий і висушить. Ном. № 78. Висушили мене сльози. Левиц. І. 73.
Ковальня, -ні, ж. Кузница. Левч. 63. КС. 1889. V—VI, прилож. 75.
Нелинь, -ня, м. Дубъ, не теряющій листьевъ на зиму. Чуб. І. 132.
Побурмиструвати, -ру́ю, -єш, гл. Побыть бургомистромъ.
Позатирати, -ра́ю, -єш, гл. Затереть (во множествѣ). Позатирай оте, що поналивала. Кіевск. у.
Попідправляти, -ля́ю, -єш, гл. Поправить (во множествѣ).
Сікнутися Cм. сікатися.
Стрижень, -жня, м. 1) Самое глубокое мѣсто въ рѣкѣ, въ озерѣ, фарватеръ. Вас. 173, 188. 2) Небольшая рѣчка, струя. Гол. 3) Сердцевина дерева. 4) Стержень въ нарывѣ. Зміев. у.
Шелюг, -га, м. 1) Красная лоза, тальникъ, Salix acutifolia. ЗЮЗО. І. 34. Мнж. 149. 2) = шеляг. Не видушила у нього ні шелюга. Фр. Пр. 169.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШВОРІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.