Доко́ли нар. = доки. Доколи, Господи, забудеш мене в напасті до кінця.
Життя́, -тя́, с. Жизнь, житье. Чи годиться в суботу життє спасати, чи погубляти. Звання козаче, а життя собаче. Яке життя, така й смерть. за життя́ = за живота. У Люборацьких він таки не раз був, — ще за життя покійного о. Гервасія. Ум. життє́чко. Болить серце в животочку на чужому життєчку.
Зґедзатися, зґе́дзкатися, -аюся, -єшся и зґе́дзитися, -джуся, -дзишся, гл. Заупрямиться, заартачиться. Гляди ж, Наталко, не зґедзайся, як старости прийдуть. Жінка твоя зґедзкалась. О, вже зґедзився!
Злякнутися, -кну́ся, -не́шся, гл. = злякатися. Вона злякнулася його. Ти, Ляше, злякнеш і з коня впадеш, сам присиплешся землею.
Люби́сток, -тку, м. Раст. Levisticum officinale. Чи в любистку ти купався, що ти мені сподобався? Ум. любисточок.
Нюхнути, -хну, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ ню́хати. Тільки що нюхнув — та ачхи!
Просторонь, -ні, ж. Пространство. Він і тебе з тісноти і темниці на просторонь без краю колись верне.
Руга, -ги, ж. Церковная земля, земля, отведенная обществомъ на содержаніе духовенства. Убогий той піп, що не то що — й шматка свого поля немає.... ні руги немає, нічого.
Тарілка, -ки, ж.
1) Тарелка. Там їли.... з нових кленових тарілок. Хоч за копійку, та на тарілку.
2) Часть шерстобитнаго лука (Cм.). Ум. тарілочка.
Штучний, -а, -е. 1) Искусный. Штучне, геніальне обмилювання столичного балу. 2) Замысловатый. І де ті в Господа взялись усякі штучнії їства. 3) Искусственный. Вчені люде вигадали такі штучні шкла, що, дивлячись через них, можна бачити, що хто робить за дві милі.