Відсилати, -лаю, -єш, сов. в. відіслати, -шлю, -шлеш, гл. Отсылать, отослать, посылать, послать. Козак до дівчини дрібні листи пише, відсилає до дівчини буйними вітрами. Відсилають у солому спати. Да взяв Бог тую жінку, шо з цвіту, да одіслав на небо.
Відумерщина, -ни, ж. Выморочное имѣніе. На старощиння йдуть, а за відумерщину говорять.
Запопа́дний, -а, -е. Ревностный, трудолюбивый, старательный. Гаврило чоловік запопадний: знайшов собі притулок у пані на економії та й розбагатів.
Крижаний, -а́, -е́ Ледяной.
Лабурник, -ка м.? Бач який лабурник: тут не хоче пастись, а ни краще лізе (про коня).
Ли́пень, -пня, м. = липець 1.
Начвалатися, -лаюся, -єшся, гл. Устать, медленно ходивши.
Перескоком нар. Скачками, въ припрыжку. Побіг хлопець перескоком.
Приказання, -ня, с. Заповѣдь. Прийшов Моисей з приказанями. Десять приказаній Божих.
Топільниця, -ці, ж. Истопница. Ум. топі́льничка. Я б до печі куховарочку наняв, а до груби та топільничку.