Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бірувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ состояніи. Вх. Лем. 392.
Видати 1, -ся. Cм. видавати, -ся.
Викруглити Cм. викругляти.
Ґаздови́тий, -а, -е = Ґаздівний. Желех.
Зябра, -бер, ж. мн. 1) Жабры. 2) Крючья в остях. Шух. І. 223.
Лобода́, -ди, ж. Раст. а) Лебеда. Atriple hortensis L. б)дика — собача, Chenopodium album. ЗЮЗО. I. 116. Буває лобода свиняча, лобода біла, червона. Харьк. у. Ум. лобідка, лободенька, лободочка. Желех.
Необережний, -а, -е. Неосторожный. Вхопила вода човен з необережним дідом та й поперла в шум. Левиц. І. 127. Русалки залоскочуть необережного, а часом і в воду потягнуть. Г. Барв. 350.
Обріка, -ки, ж. Обѣтъ, обѣщаніе. Коли вже я дала обріку, то мушу йти пішки до Київа, а не їхати. Ковельск. у.
Оточини, -чин, ж. мн. 1) Жиръ на тонкой кишкѣ. Конотоп. у. 2) Зерно или муха, остающаяся послѣ перетачиванія на решето.
Тарахкання, -ня, с. Стукъ, стучаніе. Шейк.