Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабувати, -бу́ю, -єш, гл. = бабити. Бабувала у його жінки. Рудч. Ск. II. 92.
Бородавканя, -ні, ж. = ропавка. Желех.
Довжни́к, -ка́, м. 1) Должникъ. Єв. Л. VII. 41. Довжник весело бере, а смутно віддає. Ном. № 10623. 2) Раст. Euphrasia officinalis. Лв. 98.
Лахматий, -а, -е. Косматый. Черк. у. Лахміття, тя, с. = лахмани́на. А сам, вернувшися в будинки, своє лахміття позбірав. Котл. Ен. І. 30.
Недовершений, -а, -е. Съ невыведеннымъ до конца верхомъ.
Ослуга, -ги, ж. Услуга, прислуживаніе. Мені дайте... трьох льокаїв до ослуги. Чуб. II. 646.
Позаривати 2, -ва́ю, -єш, гл. Зарыть (во множествѣ). Як у нас корови погинули, так не дозволили й шкури поздирати, так і позаривали. Славяносерб. у.
Пропажений, -а, -е. Пропавшій. Пропажені коні. Н. Вол. у.
Розгромаджувати, -джую, -єш, сов. в. розгромадити, -джу, -диш, гл. Разгребать, разгресть.
Сльоза, -зи, ж. Слеза. Да не лай мене, моя мати, гіркими словами, — обіллюся із вечора дрібними сльозами. Мет. 85. За слізьми світа не бачив. Левиц. І. 38. Вода.... холодна та чиста, як сльоза. Рудч. Ск. II. 45. Ум. слі́зка, слізонька, слізочка.