Бедратий, -а, -е. Широкобедрый, съ развитыми бедрами. Ідуть воли дорогою та все бедратії.
Заві́д и заво́д, -во́ду, м. 1) Начало, то, съ чего что-либо началося, завело́ся. Ще й заводу нема, ще й не починали. нема́ й заво́ду. а) Не было и заведено, и не было никогда. Гребня чорт-ма й заводу, бо не пряла, каже, зроду. б) Исчезло все, нѣтъ и слѣда. Уже й заводу нема того нічого, що там було. 2) Начало, причина ссоры. Я знаю цей завід між ними. Знайду собі другу милу, щоб не мала роду, щоб не було, як з тобою, жадного заводу. Завод зробився з того, що той не хтів платити за горілку. Не роби заводу: як в грошіх — віддай податок. 3) Заводъ. А мій милий у неволі, у неволі — на роботі, він на сахарнім заводі. Там недалеко рибні заводи запорозькії. 4) Заведеніе, учрежденіе. 5) Звукъ плача, плачъ. Почулися важкі заводи плачу. Мирний употребляетъ это слово вообще въ смыслѣ протяжнаго звука. Дикі заводи реву (бугаєвого) розлягались по околиці. Вітер покривав їх своїми жалісливими заводами. Вітер доносив до них заводи дзвонів. на всі заво́ди крич́ати. Во все горло кричать. Слухайте мене! — на всі заводи, кричав Уласович, — адже я сотник. 6) Домашній праздникъ (крестины, свадьба и т. п.). Який же там завід? — Хрестини. На заводі був. Підем на завід. 7) Верхній край плавной сѣти, къ которому привязываются поплавки. 8) Родъ понятыхъ или экспертовъ, въ количествѣ пяти и болѣе человѣкъ, которыхъ потерпѣвшій убытокъ отъ потравы хозяинъ приглашаетъ (заво́дить заві́д) для освидѣтельствованія на мѣстѣ размѣровъ, причиненныхъ убытковъ; завід можетъ самостоятельно постановить рѣшеніе. 9) у заво́ди. Во весь карьеръ. А брат уже летить у заводи тих двох гостей зострічати.
Застила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. засла́ти, -стелю, -леш, гл. 1) Застилать, заслать. Столи застилали. Око застила сльозою. 2) засла́ти о́чі. Закрыть глаза, переносно: умереть. Иноді, як прийдеться, так тяжко стане на серці, що й молю Бога, щоб мені очі заслати.
Повисукувати, -кую, -єш, гл. Высучить (во множествѣ).
Понакупляти, -ля́ю, -єш, гл. = понакуповувати. Боже ж, багато всього понакупляли!
Процвірінькати, -каю, -єш, гл. Прочирикать.
Розгортати, -та́ю, -єш, сов. в. розгорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Разворачивать, разворотить. Взяла плаття й розгорнула. 2) Раскрывать, раскрыть (книгу). Ольга розгорнула книжку і почала читати. Розгорнемо другу книжечку. 3) Открывать, открыть (душу). Яким розгорнув перед нею всю свою душу. 4) Разгребать, разгресть. Розгорни сміття і пошукай, може там гроші. 5) — ус. Расправлять, расправить усы такъ, чтобы обнажились губы.
Стикатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Скитаться, слоняться. Прогнав батько, а вона й стикається отак. От стикається, як пес. 2) = стікатися 2. Як би воно (небо) з землею стикалось, то й не можна було б обїхати навкруги землі.
Часловець, -вця, м. Часословъ.
Широкопросторий, -а, -е. Обширный. Ось море в тебе широкопросторе, там безлич гаду, безлич риботвору.