Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баба́к, -ка́, м. 1) Байбакъ, сурокъ. Питав лисицю кум бабак. Гліб. Баба́к сви́снув. Началась весна. (По нар. повѣрью 1 марта Б. просыпается и свищетъ, — это первый признакъ весны). Чуб. ІІІ. 9. 2) Переносно: лѣнтяй, лежебока. Хто б сподівавсь, що Турн — бабак. Котл. Ен. 3) Мѣховая тесьма, опушка, которой обшивается крестьянская шуба. Чуб. VII. 432. Кожух білих смушків під тяжиною і бабаком обложений. Кв. І. 132. Ум. Бабачо́к. Ув. Бабачи́ще.
Баюрище, -ща, Ув. отъ баюра.
Безконечний, -а, -е. Безконечный. І немає злому по всій землі безконечній веселого дому. Шевч. безконешна писанка = безконечник 2. Сим. 233.
Відпокутувати, -тую, -єш, гл. Искупить покаяніемъ. Маруся.... подалась у черниці, щоб свій гріх одпокутувати. Г. Барв. 455.
Горідчик, -ка, м. Ум. отъ город.
Досіва́ти, -ваю, -єш, гл. = досіювати.
Ластовиця, -ці, ж. 1) = ластівка 1. Райські птиці ластовиці весело співають. КС. 1882. IX. 568. 2) = ластівка 2.
Пересохнути. Cм. пересихати.
Телячий, -а, -е. Телячій. Теляча головка. Шейк. Телячий кожух. Ном. № 8121., Ум. телячі зуби. Молочные зубы. Вх. Лем. 473.
Шматка, -ки, ж. = шмата. Обвинути сирівцевою шматкою. ЕЗ. V. 210.