Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вж... Cм. уж...
В'язниця, -ці, ж. Тюрьма; заключеніе. Гол. І. 162. Да чи правда, що губили Пилипка в в'язниці. Лукаш. 137.
Кріпкий, -а́, -е́ 1) Крѣпкій. 2) Здоровый, сильный (о человѣкѣ). Іще кріпкий чумак був. МВ. І. 65. Це ж добре, як дівчина кріпка на вдачу... а инша зовсім розбештується. О. 1862. І. 74. 3) Сильный. А зіма вже морозами кріпкими укріпила. МВ. ІІ. 25.
Назу́блювати, -блюю, -єш, сов. в. назуби́ти, -блю́, -биш, гл. О пилѣ, серпѣ: натачивать, наточить, нарѣзывая зубья. Вас. 164. Назублювати пилку.
Повзання, -ня, с. Ползаніе.
Прибочок, -чка, м. Чуланъ, пристройка возлѣ дома.
Прозірність, -ности, ж. Прозрачность. Желех.
Ругач, -ча, м. пт. = смішок. Вх. Пч. II. 12.
Стоячий, -а, -е. 1) Стоящій. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 1106. 2) Стоячій. Хоч лежачий, аби комір стоячий. Ном. № 8904.
Ширнути, -ну́, -не́ш, гл. Сунуть, пырнуть, ткнуть. Несе вона діжку з сирівцем. Я ширнув у ту діжку палицею, — аж там полотно крадене. Новомоск. у.