Глаза, -зи, ж. = логаза.
Кал, -лу, м. 1) Грязь. Ой гей, воли, та гей помалу, та витягніть мене із калу, та поставте мене на суши. Як посієш ячмінь та овес у кал (= поки земля ще мокра), так вони тебе нарядять і в жупан. Земля взялась од крови калом. Бодай мої сльози сину, на кали не впали. посадив на кал (кого). Поставилъ въ безвыходное положеніе. 2) У Кулиша употреблено въ значеніи: калъ, пометъ. І зчезне він, мов кал його, без сліду.
Коротеча, -чі, ж. — на те́бе! Чтобъ ты пропалъ! Желаю тебѣ смерти! Cм. коротка година.
Кухва, -ви, ж. = куфа. Не смійсь, барило, само кухвою станеш. Ум. куховка.
Лоба́нь, -ня́, м. Съ большимъ лбомъ.
Окови, око́в, ж. мн. Оковы.
Повинюхувати, -хую, -єш, гл. Вынюхать. Все те (козаки) повикурували й повинюхували.
Притрапунок, -нку, м. = притрапка. Оттакий притрапунок скоївся!
Пхиць! меж. Толкъ! Невістка сплеснула руками, а потім мене пхиць!
Чунтук, -ка, м.
1) Овчина съ курдючной овцы.
2) Сафьянная кожа съ курдючныхъ овецъ.